Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кедрина
кедровий
кедруша
кедь
кежінь
кей
кейло
кейловий
келарь
келев
келенька
келеп
келеф
келех
келиця
келієчка
келійка
келіх
келішок
келія
келтувати
кельбух
кельня
келюх
кемзувати
кендериця
кенді
кендюх
кендюховий
кендюшок
кендя
кеп
кепень
кепеняк
кепкування
кепкувати
кепотво
кепський
кепсько
кептар
керва
кервель
керез
керея
керинниця
керлиба
керма
керманич
кермек
кермецький
керпець
керсет
керсетка
кертина
кертичина
кертовиння
керування
керувати
керунок
кесарик
кесарів
кесарський
кесарь
кете
кетяг
кефала
кецка
кець-кець!
кешеня
кзамент
кзаментувати
кибалиця
кибалка
кибета
кибисть
кибіт
кив! I
кив II
кива
кивання
кивати
киватися
кивач
кивень
кивер
кивнути
кивун
кивуха
киги!
кигик
кигикання
кигикати
кигитка
кигиця
кидальник
кидати
кидатися
кидик
кидь I
кидь! II
кизлик
кизяк
київ
київський
кий I
кий II
кийкуватий
кийовий
кийок
кийочок
кика
кикати
кикіть
кикнути
кила
килавець
килавий
киликати
килим
килимниця
Відліч, -чі, ж. Вычитаніе. К. Грам. 100. Одліччу.... зветься справа, що нею одно число одлічується від другого, або зменшується другим. Кон. Ар. 4.
Городо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ го́род. Городок наш — так собі городок, нічого. МВ. І. 115. 2) Ум. отъ горо́д. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. Чуб. V. 180. 3) Родъ игры. Ив. 30, 44. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «криви́й тане́ць». О. 1861. XI. Св. 40. 4) Древнее земляное укрѣпленіе. 5) Городка́ми пришива́ти. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ). Чуб. VІІ. 575.
Дігтярува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Заниматься дегтярнымъ промысломъ. 2) Торговать дегтемъ.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
Їз, їзу, м. Запруда рѣчки для ловли рыбы. Ном. № 14145. Cм. яз. Ум. їзок. Сим. 146.
Плавневий, -а, -е. Растущій на плавнях. Сіно плавневе.
Поголосний, -а, -е. Шумный. Зашумять ліѣси поголуосниї. Грин. III. 12.
Полежай, -жая, м. Лежебока. Будуть мені козаки прізвище прикладати, гречкосієм, полежаєм називати. Н. п.
Починочок, -чка, м. 1) Ум. отъ починок. 2) мн. Раст. Spiraea Filependula L. ЗЮЗО. І. 137.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Черн. г. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі. МВ. І. 23.
Нас спонсорують: