Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кедрина
кедровий
кедруша
кедь
кежінь
кей
кейло
кейловий
келарь
келев
келенька
келеп
келеф
келех
келиця
келієчка
келійка
келіх
келішок
келія
келтувати
кельбух
кельня
келюх
кемзувати
кендериця
кенді
кендюх
кендюховий
кендюшок
кендя
кеп
кепень
кепеняк
кепкування
кепкувати
кепотво
кепський
кепсько
кептар
керва
кервель
керез
керея
керинниця
керлиба
керма
керманич
кермек
кермецький
керпець
керсет
керсетка
кертина
кертичина
кертовиння
керування
керувати
керунок
кесарик
кесарів
кесарський
кесарь
кете
кетяг
кефала
кецка
кець-кець!
кешеня
кзамент
кзаментувати
кибалиця
кибалка
кибета
кибисть
кибіт
кив! I
кив II
кива
кивання
кивати
киватися
кивач
кивень
кивер
кивнути
кивун
кивуха
киги!
кигик
кигикання
кигикати
кигитка
кигиця
кидальник
кидати
кидатися
кидик
кидь I
кидь! II
кизлик
кизяк
київ
київський
кий I
кий II
кийкуватий
кийовий
кийок
кийочок
кика
кикати
кикіть
кикнути
кила
килавець
килавий
киликати
килим
килимниця
Ая́й, меж. Ай! Желех.
Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Дрисли́виці, -виць, ж. мн. = дрисля. На твого сина плаксивиці, дрисливиці.... і вся нечистота, а на мою дочку чистота, красота зо всіх сторон. Чуб. І. 118.
Жидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть евреемъ, жидовствовать. Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти. Н. п.
Недосвідомий, -а, -е. Неузнанный по опыту, неузнанный въ точности. Усе недодумане і недосвідоме з неї (Шевченкової пісні) посчезло; зосталось тілько саме сяєво. К. ХП. 130.
Обідніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Обіднів один чоловік. ЗОЮР. І. 46.
Оглашенка, -ки, ж. Церковныя сѣни между церковью и колокольнею. Ромен. у.
Перечвалати, -ла́ю, -єш, гл. Перебрести.
Попідтоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и підтоптати, но во множествѣ.
Цера, -ри, ж. Цвѣтъ лица. Котл. Ен. VI. 81. Як циган, смуглой цери був. Котл. Ен. ІІІ. 31.
Нас спонсорують: