Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився.
Закепкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. — з кого. Посмѣяться надъ кѣмъ; начать надъ кѣмъ смѣяться, насмѣхаться.
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Підсипання, -ня, с.
1) Подсыпаніе.
2) Подливаніе. Та не підсипай удруге борщу, — годі вже того підсипання, бо я й так наївся.
Плідливий, -а, -е. Плодовитый. Жиди плідливі.
Позабовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Позабовтувалися, по росі ходивши.
Позакандзюблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Загнуться крючкомъ (о многихъ).
Тихнути, -ну, -неш, гл. Утихать. І тихнуть Божії слова.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. а ну до хве́рта! Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.