Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожушанка
кожушаночка
кожушина
кожушище
кожушка
кожушно
кожушок
коза
козак
козакин
козаків
козакоман
козакування
козакувати
козакуватий
козарлюга
козарня
козарь
козарька
козацтво
козацький
козача
козаченько
козачизна
козачий
козачина
козачище
козачка
козачок
козаччина
козгирь
козел
козелець
козелок
козельок
козеня
козинець
козиний
козинячий
козирити
козиритися
козирь
козирька
козирьок
козиряти
козиця
козій
козлик
козлина
козлиний
козловий
козлонегий
козлуватий
козля
козлячий
козонька
козоріз
козуб
козубенька
козубка
козубня
козулька
козуля
козуня
козуря
козухна
козьодрист
козя
козяка
козячий
коїти
коїтися
кой
койлити
кокати
кокин
кокиня
кокиняк
кокіль
кокірчики
коко I
коко II
кокоруддя
кокорудка
кокосом
кокот
кокотень
кокотіти
кокош
кокошитися
кокоші
кокошка
кокошний
кокус
кола
колабатина
колак
колат
колатати
колач
колачини
колачиння
колдра
колейка
колесниця
колесня
колесо
колесувати
колечко
колешня
коли
колиба
коливання
коливати
коливатися
коливо
коливорот
колисанка
колисати
колисатися
Боровина, -ни, ж. = бір. Ой бором, бором, боровиною, ой хто ж то їде вечориною? Чуб. IV. 596.
Волосник, -ка, м. 1) = волос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124.
Жа́луватися, -луюся, -єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Рудч. Ск. І. 189. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені. Чуб. V. 333.
Зав'язти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. І. 40.
Займанщи́на, -ни, ж. Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. К. ЧР. 199. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. О. 1862. X. 111.
Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. V. 86. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен. II. 31.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Повиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. повитися, -в'юся, -єшся, гл. 1) Повиваться, повиться, обвиться. Серпанком повивається. Долина туманом повивається. 2) Пеленаться, спеленаться. Погано повивається сим повивачем. 3) Завиваться, завиться. Кучері повилися. 4) О растеніи: ползти, виться, обвиться. Повився горобиний горошок. МВ. І. 140. Королів цвіт повився по лісі. Г. Барв. 89. 5) Взвиваться, взвиться. Тоді жайворонки повилися. АД. І. 161.
Торочення, -ня, с. 1) Обшиваніе бахромой. 2) Болтовня.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: