Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожушанка
кожушаночка
кожушина
кожушище
кожушка
кожушно
кожушок
коза
козак
козакин
козаків
козакоман
козакування
козакувати
козакуватий
козарлюга
козарня
козарь
козарька
козацтво
козацький
козача
козаченько
козачизна
козачий
козачина
козачище
козачка
козачок
козаччина
козгирь
козел
козелець
козелок
козельок
козеня
козинець
козиний
козинячий
козирити
козиритися
козирь
козирька
козирьок
козиряти
козиця
козій
козлик
козлина
козлиний
козловий
козлонегий
козлуватий
козля
козлячий
козонька
козоріз
козуб
козубенька
козубка
козубня
козулька
козуля
козуня
козуря
козухна
козьодрист
козя
козяка
козячий
коїти
коїтися
кой
койлити
кокати
кокин
кокиня
кокиняк
кокіль
кокірчики
коко I
коко II
кокоруддя
кокорудка
кокосом
кокот
кокотень
кокотіти
кокош
кокошитися
кокоші
кокошка
кокошний
кокус
кола
колабатина
колак
колат
колатати
колач
колачини
колачиння
колдра
колейка
колесниця
колесня
колесо
колесувати
колечко
колешня
коли
колиба
коливання
коливати
коливатися
коливо
коливорот
колисанка
колисати
колисатися
Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце. Шевч. 276.
Даремні́сінько нар. 1) Совершенно даромъ. 2) Совершенно напрасно. Даремнісінько ви, панночко, боялися. КС. 1883. II. 467.
Єрусали́мський, -а, -е. Іерусали́мскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські. Чуб. І. 134.
Наймичкува́ти, -чку́ю, -єш, гл. Быть наемной работницей, служанкой. Г. Барв. 181, 526.
Негоже нар. Не слѣдуетъ, неприлично, нехорошо. В неділеньку прийти та до тебе негоже. Грин. ІІІ. 164. Та й плакати мені негоже. МВ. І. 29.
Побивачка, -ки, ж. = побивач. Вх. Лем. 451.
Пристамоцкувати, -ку́ю, -єш, гл. Ни во что ставить, презирать. Угор.
Радитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. І. 94.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска. МУЕ. ІІІ. 29.
Укидання, -ня, с. Вбрасываніе.