Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ.
Босем Употребл. въ тавтологическомъ выраженіи: босем босісінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький.
Брундук, -ка, м. Веревка отъ кормы судна на берегъ къ колу.
Буртись! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь!
Грузді́нь, -ня, м. Родъ гриба.
Дерені́вка, -ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. В неї подвір'я сріблом леліє. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Там вода леліє, на єї дивлюся. А на морі вода леліла. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала.
Проморочити, -чу́, -чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.
Спона, -ни, ж. Застежка, запонка. Ум. спо́нка. Cм. спінка.
Хиріти, -рію, -єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Хирітиме-хирітиме, та й умре.