Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки.
Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб.
Гарикання, -ня, с. Ворчаніе, придирчивость.
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Cм. гетта.
Калачити, -чу, -чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук.
Оледащіти, -щію, -єш, гл. Облѣниться, нравственно опуститься.
Сиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей.
Червонобокий, -а, -е. Краснобокій. Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині.