Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кликотіти
климат
клин
клинець
клиння
клинок
клинтух
клинуватий
клинцювання
клинцювати
клинчастий
клинчик
клинчук
клич
клиша
клишавий
клишаво
клишоногий
клін
клінно
кліпавка
кліпайка
кліпати
кліпка
кліпкати
кліпко
клітка
клітчастий
кліть
клішня
клішонегий
кліщ
кліщик
кліщі
кло
клобук
клобукарь
клобучаний
клобучина
клобучити
клобучі
кловак
клокічка
клокуша
клонити
клонитися
клопитися
клопіт
клопітний
клопітно
клопота
клопотати
клопотатися
клопотія
клопотливий
клопотний
клопотно
клопотня
клопоточка
клопотун
клопотуха
клотити
клохтіти
клочаник
клочанка
клочкуватий
клоччя
клоччяний
клуб
клубатий
клубетувати
клубок
клуботатися
клубочок
клубук
клумакуватий
клумля
клунище
клунок
клунька
клуня
клус
клусувати
кльоб
кльок
кльока
кльокати
кльомзати
кльон
кльоф
кльочити
кльочка
клюба
клюбака
клюбачитися
клювак
клювати
клюга
клюй-дерево
клюк! I
клюк II
клюка
клюкати
клюква
клюпа
клюпати
клюпач
клюсак
клюска
клюхта
клюцак
ключ
ключа
ключарь
ключенько
ключечка
ключик
ключина
ключиння
ключиця
Бризястий, -а, -е. Черный съ бѣлыми полосами. Бризяста корова. Вх. Лем. 394.
Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859.
Горі́лка, -ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки — нема говірки. Чуб. І. 282. Ум. Горі́лонька, горі́лочка. Грин. ІІІ. 681.
Гремота́ти, -чу́, -чеш и гремоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Заморо́чити, -чу, -чиш, гл. Помрачить, омрачить, а переносно: заморочить, ослѣпить, одурить, ошеломить. Дівчинонька козаченька та й заморочила. Чуб. V. 1207. заморо́чило го́лову. Закружилась голова.  
Картівництво, -ва, с. Картежъ. К. ХП. 20.
Позубитися, -блюся, -бишся, гл. Иззубриться. Шабля позубилась. ЗОЮР. І. 96.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Рахмистиня, -ні, ж. Счетчица. Ном. № 2484.
Тліти, тлію, -єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Нас спонсорують: