Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиска
колись
колихалочка
колихання
колихати
колихатися
колишній
колишнійсь
коліївщина
колій
колімажарь
колінечко
колінкуватий
коління
коліно
колінуватий
колінце
колінчастий
колінчик
колінчити
колір
колісник
колісництво
колісниця
колісня
колісце
колісча
колісчастий
колісчатий
колісчатко
коліш
колішенний
колішня
колія
коло I
коло II
колобатина
колобок
колобродити
коловатень
коловатиця
коловатниця
коловатній
коловертень
коловерть
коловий
коловодник
коловоріт
коловорот
колода
колодач
колоддя
колодитися
колодиця
колодій
колодка
колодник
колодовбина
колодочка
колодрочка
колодюх
колодязний
колодязь
колодяччя
колокіл
колокілокъ
колокільце
коломазник
коломазь
коломиєць
коломийка
коломийський
коломия
коломітний
колонизувати
колонист
колонія
колопенник
колопня
колос
колосина
колосистий
колоситися
колосій
колосіти
колосок
колосся
колосування
колосувати
колот
колотвиця
колоти
колотися
колотити
колотитися
колотиця
колотівка
колотнеча
колотник
колотниця
колотня
колотов
колотовця
колоття
колотуха
колотуша
колотушка
колоть
колоша
колошкати
колошні
колубаха
колування
колувати
колудрабок
колупати
колька
колький
колько
кольо
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе. Шух. І. 177.
Гарбузець, -зця, м. 1) Ум. отъ гарбуз. 2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Гони́ця, -ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Кошовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ кошу. 2) Только м. р. Кошевой, начальникъ Запорожской Сѣчи. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602.
Овад, -да, м. = овід. Овад роси боїться. Ном. № 14025.
Пішохід, -хо́ду, м. Тротуаръ. Полт. и Харьк. г.г. У Харькові пішоходи з дощок, чи з каміню. Лебед. у. В городі... якісь пішоходи роблять, щоб в грязі добре, бач, було ходити пішки. Котл. Н. П. 386. Раз я вийшов в город, йду по пішоходу. Щог. В. 63.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха. Чуб. V. 224.
Нас спонсорують: