Випіратися, -раюся, -єшся, сов. в. випертися, -пруся, -прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. чи воно вже виперлося з півдня? Перешло ли уже за полдень?
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой.
Добря́чий, -а, -е. Очень добрый, очень хорошій. Всі царства Божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. Добрячі були люде покійнички. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку спинили.
Заплі́снявіти, -вію, -єш, гл. Заплесневѣть, покрыться плѣсенью.
Зачіпе́нька, -ки, ж. Предлогъ. Зачіпенька у мене на тім кутку.
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить.
Куцбайка, -ки, ж. Байковая юбка, сшитая съ лифомъ, корсажемъ.
Припуск, -ку, м.
1) Допущеніе.
2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти.
Срібник, -ка, м. = срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків.