Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиска
колись
колихалочка
колихання
колихати
колихатися
колишній
колишнійсь
коліївщина
колій
колімажарь
колінечко
колінкуватий
коління
коліно
колінуватий
колінце
колінчастий
колінчик
колінчити
колір
колісник
колісництво
колісниця
колісня
колісце
колісча
колісчастий
колісчатий
колісчатко
коліш
колішенний
колішня
колія
коло I
коло II
колобатина
колобок
колобродити
коловатень
коловатиця
коловатниця
коловатній
коловертень
коловерть
коловий
коловодник
коловоріт
коловорот
колода
колодач
колоддя
колодитися
колодиця
колодій
колодка
колодник
колодовбина
колодочка
колодрочка
колодюх
колодязний
колодязь
колодяччя
колокіл
колокілокъ
колокільце
коломазник
коломазь
коломиєць
коломийка
коломийський
коломия
коломітний
колонизувати
колонист
колонія
колопенник
колопня
колос
колосина
колосистий
колоситися
колосій
колосіти
колосок
колосся
колосування
колосувати
колот
колотвиця
колоти
колотися
колотити
колотитися
колотиця
колотівка
колотнеча
колотник
колотниця
колотня
колотов
колотовця
колоття
колотуха
колотуша
колотушка
колоть
колоша
колошкати
колошні
колубаха
колування
колувати
колудрабок
колупати
колька
колький
колько
кольо
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.
Іграшка, -ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Ном. № 2341. Кішці іграшка, а мишці сльози. Ном. за іграшки робити що. Съ легкостью, какъ бы играя, шутя дѣлать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. О. 1861. VIII. 18. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин... Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Левиц. КС. 81. Ум. іграшечка.
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea. Вх. Пч. І. 10. ЗЮЗО. І. 172.
Передаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. передатися, -дамся, -сися, гл. 1) Передаваться, передаться. 2) Переправляться, переправиться. Я по сім боці, ти по тім боці, — передайся до мене. Мет. 12.
Пережидати, -да́ю, -єш, сов. в. переждати, -ду́, -де́ш, гл. Пережидать, переждать. Переждало трохи, — знов стукає. МВ. (О. 1862. III. 56).
Примиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Ладить, поладить, мириться, помириться.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Сліза, -зи, ж. = сльоза. По тобі, милий, гарячая покотилась сліза. Чуб. V. 318. слізки пустити. Заплакать Слізки пустила із очей. Котл. Ен. II. 23. Ум. слі́зка, слі́зонька. Ном. № 1493.
Удіяти, удію, -єш, гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Ном. № 2635. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію. Мет. 12.
Нас спонсорують: