Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиска
колись
колихалочка
колихання
колихати
колихатися
колишній
колишнійсь
коліївщина
колій
колімажарь
колінечко
колінкуватий
коління
коліно
колінуватий
колінце
колінчастий
колінчик
колінчити
колір
колісник
колісництво
колісниця
колісня
колісце
колісча
колісчастий
колісчатий
колісчатко
коліш
колішенний
колішня
колія
коло I
коло II
колобатина
колобок
колобродити
коловатень
коловатиця
коловатниця
коловатній
коловертень
коловерть
коловий
коловодник
коловоріт
коловорот
колода
колодач
колоддя
колодитися
колодиця
колодій
колодка
колодник
колодовбина
колодочка
колодрочка
колодюх
колодязний
колодязь
колодяччя
колокіл
колокілокъ
колокільце
коломазник
коломазь
коломиєць
коломийка
коломийський
коломия
коломітний
колонизувати
колонист
колонія
колопенник
колопня
колос
колосина
колосистий
колоситися
колосій
колосіти
колосок
колосся
колосування
колосувати
колот
колотвиця
колоти
колотися
колотити
колотитися
колотиця
колотівка
колотнеча
колотник
колотниця
колотня
колотов
колотовця
колоття
колотуха
колотуша
колотушка
колоть
колоша
колошкати
колошні
колубаха
колування
колувати
колудрабок
колупати
колька
колький
колько
кольо
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Здобува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. здобу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Добывать, добыть, раздобывать, раздобыть, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Надвоє баба ворожила: або здобути, або дома не бути. Ном. № 5616. Царство небесне здобувається силою. Єв. Мт. XI. 12. Що за користь чоловікові, коли здобуде світ увесь? Св. Мр. VIII. 36. Розуму за гроші не здобудеш. К. Іов. 60.
Лавник, -ка, м. 1) Членъ стараго городского малорусскаго суда. К. ЦН. IV. 1. 2) Въ цеховомъ братствѣ (на Волыни): низшее должностное лицо цеха, исполняющее второстепенныя обязанности, возлагаемыя на нихъ цехмистромъ. КС. 1890. VII. 92.
Мишкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Охотиться на мышей (о лисицахъ). 2) Разыскивать, разнюхивать, стараться добыть. Мнж. 186. 3) Ѣсть выбирая (преимущественно о скотѣ, выбирающемъ среди негодной травы съѣдобную). Тепер скотина не їсть, а мишкує. Чуб. VII. 576.
Підтакувати, -кую, -єш, гл. = підтакати.
Посад, -ду, м. 1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Грин. ІІІ. 539. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Мет. 144. 2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади. Лебед. у. 3) Рядъ или кругъ сноповъ на току для молотьбы. Александров. у. Ум. посадонько. Мет. 175.
Поцмокатися, -каюся, -єшся, гл. Поцѣловаться.
Укидання, -ня, с. Вбрасываніе.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть. Кв. I. 204.
Шоломок, -мка, м. = шеломок. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: