Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися?
Лиши́р, -ра, м. Лишай.
Напру́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. напру́житися, -жуся, -жишся, гл. Напрягаться, напречься.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла.
Паніматка, -ки, ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Яка хатка, така й паніматка. Скажи мені, паніматко, щиро. Ум. паніматочка. А в нашої паніматочки один синочок.
Переярок, -рка, м. Поперечный оврагъ, поперечная рытвина. Тут переярки почались, що вода повимулювала. Осталось тілько один переярок переїхати.
Підсака, -ки, ж. Сакъ, сѣтка косымъ мѣшкомъ съ длинною рукояткою для ловли рыбы, раковъ. Рибалка поштурхав рогулею, а потім спустив підсаку і витяг десятків зо два раків. Загадала шевчиха шевцю рибоньки ловити без підсак і без волока.
Повозити, -жу́, -зиш, гл.
1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди.
2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде.
Почверткувати, -ку́ю, -єш, гл. = почаркувати.