Дворя́нство, -ва, с. Дворянство. Тим дворянством пишаючись, училася шляхта, як достатком та гонором переважить брата.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Показав з-на аршин від землі. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Оженився з Палажчиною дочкою. 2) Изъ. Вийшов з води. Дощ ллє, як з бочки. Не роби з губи халяви. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. 3-межи всіх найкраща. Кукуруза з жовта-зелена. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Аж страшна стала з плачу. Дякуєм тобі з душі! Я з того не винен, що така причина впала. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Не з Микити кпити. З другого ся насміває, а за себе забуває. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Не смійся, Іванку, з мойого припадку.
Зака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. закаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Подбирать, подобрать, поднимать, поднять платье, полы шубы и пр.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли.
Зді́бний, -а, -е. Пригодный, годный; способный. Здібний, як віл до корита. На тобі сукні дуже прибірні, а до роботи не здібні.
Кладовище, -ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Опівночі дивиться — йде з кладовища гурба мерців.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Морща́, -щати, с. = морщак.
Розрахувати, -ху́ю, -єш, гл. Разсчитать, разсчесть.