Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кружина
кружівка
кружілка
кружка
кружкома
кружляти
кружок
крук
крулевство
крулевщизна
крулівна
круль
крулювіти
крумкати
крумкач
крумчати
крупи
крупина
крупкий
крупний
крупник
крупнистий
крупняк
круподерник
круподерня
круп'янка
круп'яр
крутай
крутанина
крутарь
крутель
крутень
крутенький
крутенько
крутий
крутило
крутити
крутитися
крутиус
крутихвіст
крутіж
крутій
крутілка
крутіль
крутливець
крутливиця
крутнути
крутня
круто
крутоберегий
крутобережжя
крутобережисто
крутобережний
крутобережно
крутобокий
крутовежа
крутовина
крутоголов
крутоголовчики
крутогорий
крутопіп
круторогий
крутоярий
круть
крутько
круховий
круць
круча
кручак
кручанка
кручати
кручений
крученик
кручечок
кручий
кручінка
кручія
кручкодер
кручок
круш
крушина
крушити
крушитися
крушний
крьо-не!
крюк
крюкання
крюкати
крючок
крявчати
кряж
кряжити
кряжувати
кряк
кряка
крякати
крянути
крятатися
кряч
кряча
крячастий
крячина
крячистий
крячитися
крячка
крячок
ксі!
ксьондз
ку!
ку I
куб
кубай
кубан
кубанка
кубара
кубаток
кубаття
кубах
кубашок
кубеба
Англі́йський, -а, -е. = Ангеля́нський. Желех.
Білозорий, -а, -е. Имѣющій свѣтлые глаза. Білозорий кінь. Шейк., Ум. білозоренький.
Дру́жка, -ки, ж. 1) Молодая дѣвушка изъ приглашенныхъ невѣстой быть на свадьбѣ; одна изъ дружок носить названіе ста́ршої. Завтра заплети кісоньку в дрібушки, та вже ж тобі не ходити в дружки! Мет. 206. Ой брязнули на дворі цимбали, озвалися у сінях бояри, заспівали дружки у світлиці, забилося серце у вдовиці. К. Досв. 120. 2) Подруга. Ой хвалилася гречная панна своїми косами перед дружками. Чуб. ІІІ. 299. Ум. дру́женька, дру́жечка. Грин. ІІІ. 496, 433, 476. Сідайте сюди, дівчата.... от же вам і ложечки, брусуйте, друженьки, брусуйте. Кв. Есть у мене служечка, старшая дружечка. Мет. 193. Усі дружечки по лавах сіли, а Ганнуся на посаді. Н. п.
Медуни́ця, -ці, ж. Раст. а) = медунка 1. ЗЮЗО. І. 133. б) Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 137. Thalictrum angustifolium. ЗЮЗО. І. 138.
На́вись, -сі, ж. = навис.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле. МУЕ. III. 40.
Підійматися, -маюся, -єшся, сов. в. підійнятися, -діймуся, -мешся, гл. = підніматися, піднятися. Дим до неба підіймавсь. Шевч. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. — А я підіймаюсь по дев'яти запорати. Г. Барв. 306.
Поперевертатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же что и перевернутися, но о многомъ. Тогді кругом нашого села усе пущі були... А тепер бач на яке попереверталось: орем усюди. Драг. 222.
Творець, -рця, м. Творець. Бачить оке Бог, бачить творець, що мир погибає. Поможи мені, милосердний творче, діток згодувати. Грин. III. 692.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 5. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Драг. 35. Умотай мене цим прядівом. Мнж. 46. Умотала його мідними дротами. Мнж. 39.
Нас спонсорують: