Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кружина
кружівка
кружілка
кружка
кружкома
кружляти
кружок
крук
крулевство
крулевщизна
крулівна
круль
крулювіти
крумкати
крумкач
крумчати
крупи
крупина
крупкий
крупний
крупник
крупнистий
крупняк
круподерник
круподерня
круп'янка
круп'яр
крутай
крутанина
крутарь
крутель
крутень
крутенький
крутенько
крутий
крутило
крутити
крутитися
крутиус
крутихвіст
крутіж
крутій
крутілка
крутіль
крутливець
крутливиця
крутнути
крутня
круто
крутоберегий
крутобережжя
крутобережисто
крутобережний
крутобережно
крутобокий
крутовежа
крутовина
крутоголов
крутоголовчики
крутогорий
крутопіп
круторогий
крутоярий
круть
крутько
круховий
круць
круча
кручак
кручанка
кручати
кручений
крученик
кручечок
кручий
кручінка
кручія
кручкодер
кручок
круш
крушина
крушити
крушитися
крушний
крьо-не!
крюк
крюкання
крюкати
крючок
крявчати
кряж
кряжити
кряжувати
кряк
кряка
крякати
крянути
крятатися
кряч
кряча
крячастий
крячина
крячистий
крячитися
крячка
крячок
ксі!
ксьондз
ку!
ку I
куб
кубай
кубан
кубанка
кубара
кубаток
кубаття
кубах
кубашок
кубеба
Майда́нник, майданчик, -ка, м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Мет. 466. Дід служив на майдані майданчиком. Рудч. Ск. II. 13.
Низько нар. Низко. Ум. низенько, низьке́нько. Сонце низенько, вечір близенько. Чуб. V. 39.
Підсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підсунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться, пододвинуться.
Піяти, -пію, -єш, гл. О пѣтухахъ: пѣть. Кури піють, — у дівчини сижу. Грин. ІІІ. 258. Піють кури перші, піють і другі. Грин. III. 375.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати. Чуб. V. 273. 2) Громко позвать.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. Драг. 207. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину. Мир. ХРВ. 129. 2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері. Радом. у.
Роспуск, -ку, м. 1) Роспускъ, распущеніе, отпущеніе. 2) Потворство распущенности, неповиновенію. Через твій роспуск двох робітників утеряли. МВ. (О 1862. III. 74).
Сойм, -ма и -му, м. Сеймъ. Ум. со́ймик.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга. Миргор. у.
Шуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Шутить. Шуткує з неї. Г. Барв. 206. Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься. Посл.
Нас спонсорують: