Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів.
Заповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запові́сти, -вім, -віси́, гл. Завѣщать. Вміраючи, заповідала причепити її (хустку) тобі, як будуть її ховати.
Захрестытыся, -хрещуся, -стышся, гл. Перекреститься. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились.
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Ум. лущи́нка.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Повиправдуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Оправдаться (о многихъ).
Покрутити, -чу́, -тиш, гл.
1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив.
2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2.