Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коник
конина
конити
конич
кониченько
коничок
конівка
конклав
конов
коновал
коновальство
коновальський
коновід
коновой
конов'язь
конозити
конокрад
конопелька
конопельки
конопельний
конопельник
коноплина
коноплиця
коноплище
коноплі
конопляний
конопляник
конопляр
коноплястий
конотувати
консистент
консисторія
консисторський
консистувати
консоляція
консул
конт
контентий
контентувати
контентуватися
контетувати
контетуватися
контина
контора
контосити
контракт
контроверсія
контувати
контуватися
конфедерат
конфедерація
конферя
конферяник
конче
кончина
кончити
конюхарити
конюший
конюшина
конюшня
коня
коняка
конянка
коняр
конярка
конятина
конячина
конячка
копа
копальник
копальниця
копаний
копанина
копаниця
копанка
копання
копань
копаня 2
копательний
копатень
копати
копатися
копач
копачик
копачкий
копень
копер
копець
копивка
копил
копилити
копилитися
копилиця
копилля
копилча
копильчаки
копильчук
копиля
копиляк
копирсати
копирстка
копиряти
копистка
копистник
кописточка
кописть
копит
копитал
копитальний
копитан
копитанський
копитанша
копитаха
копитень
копитки
копитник
копито
копиток
копитонько
копитце
В'яз, -зу, м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в'яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в'яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) мн. в'язи = в'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. Ум. в'язок.
Джуми́га, -ги, ж. Осадокъ на днѣ со суда съ водой, на днѣ самовара. Вже нема води в самоварі, на дні сама джумига.
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Чуб. VII. 381. Вас. 193. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Чуб. ІII. 34. Мій верх і заткало. Ном. № 2575.
Коші́ль, -ля́, м. 1) Корзинка съ крышкой, которую носять въ рукахъ. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. Мет. 203. кошелі носити за ким. Ухаживать за кѣмъ, подлаживаться къ кому. Под. 2) Соломенная или изъ прутьевъ большая стоячая корзина для ссыпки зерноваго хлѣба. 3) Плетеныя корзины съ землею, для увеличенія окоповъ на нихъ поставленныя. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Стор. Ум. кошелик.
Ножений, -а́, -е́ Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Сим. 139. Ножені пальці. Мнж. 42.
Підвищувати, -шую, -єш, сов. в. підвисити, -шу, -сиш, гл. Повышать, повысить. Ясь підвисив голос і замовк. Левиц. І. 228.
Подолуплювати, -люю, -єш, гл. Долупить (во множествѣ).
Пустельний, -а, -е. Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).
Темнина, -ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Трьопота ? Червоні чижемки, што ви наробили? В Крочунові на помості трьопоти ходили. Гол. II. 438.. Cм. тропота.
Нас спонсорують: