Дзя́вкання, -ня, с. Лай щенка, тявканіе.
Дрокови́ця, -ці, ж. Жаркое время въ маѣ и іюнѣ, когда скотъ подвергается нападенію оводовъ и мечется изъ стороны въ сторону (дрочиться). Чого ти головою крутиш, мов той цап у дроковицю?
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Кадити, -джу́, -диш, гл. Кадить, курить. Пі світила, ні кадила, як тебе смерть вхопила.
Пересторога, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Гервасій не чув сієї перестороги.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни.
2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає.
3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку.
Посовиніти, -ні́ю, -єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку.
Прадід, -да, м. Прадѣдъ. Славних прадідів великих правнуки погані.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.