Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Конов, -ва, м. Кружка. На морозі стояти, конов меду держати. Cм. кінва.
Мочли́вий, -а, -е. Мокрый, дождливый. Мочливе літо було сей год.
Назворо́т нар. Навыворотъ, наоборотъ. І все робили назворот.
Поткнути, -кну, -неш, гл. Высунуть, показать. І носа поткнуть не можна.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Супрягачка, -ки, ж. Соучастница, товарка. Ми сидимо, а наші супрягачки вже пішли на прощу.
Тушур, -ру, м. = туши́ра.
Шахварня, -ні, ж. Буфетный шкафъ, чулань.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. 2) Искусство. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Не штука наука, а штука розум. Бити не штука. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Ум. штучка, штучечка.