Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коробочка
корова
короваєць
короваїв
коровай
коровайний
коровайниця
коровина
коровиця
короволітник
коров'як
коров'яка
коров'янка
коров'яр
коров'ярка
коров'ярня
коров'ячий
корогва
корогід
корогов
короговка
короговний
короговця
корода
кородитися
кородкий
кородливий
короїда
корок
королева
королевенко
королевич
короленко
королик
королиха
королиця
королів
королівна
королівонька
королівство
королівський
королівщина
король
корольский
корольство
королювання
королювати
короля
коромисел
коромола
коромолувати
корона
коронний
короновка
корононька
короночка
коронування
коронувати
коронуватися
короп
коропа
коропавий
коропавиця
коропавка
коропатва
коропатий
коропатниця
коропка
корост
короста
короставий
короставка
коростій
коростовий
коростуватий
коростявий
коростявіти
коростяний
коротати
коротенький
коротенько
коротесенький
коротеча
коротити
коротитися
короткий
короткість
коротко
короткозоркий
короткомовність
коротконогий
короткорогий
коротуха
коротушка
коротюха
корочок
корпати
корпатися
корписати
корписочка
корпус
корса
корсатка
корсет
кортіти
кортячка
коругов
корх
корцівка
корч
корчага
корчак
корчастий
корчемний
корчик
корчистий
корчити
корчитися
корчів
корчівка
Видаватися, -даюся, -єшся, сов. в. видатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Выдаваться, выдаться, отпускаться. 2) Выходить, выйти замужъ. Нещаслива та година, шо видалася дівчина, такого мужа дістала, шо всю волю свою мала. Гол. I. 250. 3) Издаваться, издаться. 4) Казаться, показаться, представляться, представиться. Оддалеки все видається меншим. Ком. I. 17. Він їй тріску дав, а їй вже так видалося, що то ніж. Рудч. Ск. І. 73.
Глодати, -даю, -єш, и гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Голосник, -ка, м. Отверстіе въ серединѣ деки бандуры, гитары, въ дудкѣ и т. п. КС. 1882. ѴІІІ. 281.
Де́спо́т, -та, м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. Шевч. 606.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада. Мнж. 172.
Латинити, -ню, -ниш, гл. 1) Латынизировать. 2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Гол. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Посл. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину. Ном. № 13494.
Хазяй, -зяя, м. = хазяїн. Хазяй на всю губу. Ном. № 10101. Питається сам хазяй. Рудан. І. 80.
Шпантолити, -лю, -лиш, гл. Готовить, стряпать. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.