Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилущуватися
виль!
вильний
вильоти
вильце
вильцята
вилюдніти
вилюднювати
вилюжка
виля
вилягати
вилягтися
виляпати
виляски
виляскувати
виляти
вимагання
вимагати
вимаглювати
вимагом
вимазати
вимазувати
вимазуватися
вимайструвати
вимальовувати
виманити
виманіжити
вимантачити
виманювати
вимастити
вимахати
вимахувати
вимацати
вимачкатися
вимащувати
вимащуватися
вимережити
вимережувати
вимерзати
вимерти
вимерхатися
вимести
виметати
виметикувати
виметний
вимивати
вимиватися
вимилити
виминати I
виминати II
вимисливий
вимислити
вимити
вимишляти
вимівка
вимін
вимінювати
вимір
вимірати
виміркувати
вимірювати
виміряти
вимірятися
вимісити
вимітальниця
вимітати
вимітка
вимішувати
вимкнутися
вимня
вимова
вимовити
вимовка
вимовляти
вимовлятися
вимовний
вимовно
вимовчати
вимогти
вимогчи
вимок
вимокати
вимоленець
вимолити
вимолитися
вимолот
вимолоти
вимолотити
виморити
виморожувати
вимостити
вимотати
вимотувати
вимотуватися
вимочити
вимочки
вимочувати
вимочуватися
вимощати
вимощувати
вимудрувати
вимудруватися
вимурувати
вимусити
вимутюрхатися
вимучити
вимучувати
вимуштрувати
вимушувати
вим'я
вим'ята вівця
вим'яти
вина 1
вина 2
винагорода
винагороджувати
винагородити
винайти
винарня
винародовити
Забубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Намаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Намахаться, намахать вдоволь. Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. X. 522.
Панотченько, -ка, м. Ум. отъ панотець.
Приїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Пріѣзжать. Що-дня одні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67.
Простяха, -хи, простя́чка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Скортіти, -тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його впять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись. Рудч. Ск. II. 129. 2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.
Чомусь нар. Отчего-то. почему-то, зачѣмъ-то. Чомусь мені, мила, горілка не п'ється. Мет. 250.
Нас спонсорують: