Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилущуватися
виль!
вильний
вильоти
вильце
вильцята
вилюдніти
вилюднювати
вилюжка
виля
вилягати
вилягтися
виляпати
виляски
виляскувати
виляти
вимагання
вимагати
вимаглювати
вимагом
вимазати
вимазувати
вимазуватися
вимайструвати
вимальовувати
виманити
виманіжити
вимантачити
виманювати
вимастити
вимахати
вимахувати
вимацати
вимачкатися
вимащувати
вимащуватися
вимережити
вимережувати
вимерзати
вимерти
вимерхатися
вимести
виметати
виметикувати
виметний
вимивати
вимиватися
вимилити
виминати I
виминати II
вимисливий
вимислити
вимити
вимишляти
вимівка
вимін
вимінювати
вимір
вимірати
виміркувати
вимірювати
виміряти
вимірятися
вимісити
вимітальниця
вимітати
вимітка
вимішувати
вимкнутися
вимня
вимова
вимовити
вимовка
вимовляти
вимовлятися
вимовний
вимовно
вимовчати
вимогти
вимогчи
вимок
вимокати
вимоленець
вимолити
вимолитися
вимолот
вимолоти
вимолотити
виморити
виморожувати
вимостити
вимотати
вимотувати
вимотуватися
вимочити
вимочки
вимочувати
вимочуватися
вимощати
вимощувати
вимудрувати
вимудруватися
вимурувати
вимусити
вимутюрхатися
вимучити
вимучувати
вимуштрувати
вимушувати
вим'я
вим'ята вівця
вим'яти
вина 1
вина 2
винагорода
винагороджувати
винагородити
винайти
винарня
винародовити
Басанунка, -ки, ж. = басамонка. Вх. Лем. 390.
Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Безсумний, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. Усякий би пізнав по його безсумному погляду, що не ввірився ще йому світ. Cтор. М. Пр. 3.
Довгові́чний, довгові́шний, -а, -е. Долговѣчный, долголѣтній. МВ. ІІ. 174. Н. Вол. у. Буде довговішний і на війні щасливий. К. ЧР. 41.
За́йворонок, -нка, м. = жайворонок. Ум. за́йвороночок. Ой ти, братіку зайвороночку, пусти мене у сусіди. Чуб. V. 860.
Підволокти Cм. підволікати.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. І. 37.
Розчумакуватися, -куюся, -єшся, гл. Отдаться чумачеству.
Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Ном., стр. 47. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Шевч. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Стор. МПр. 16. Не скигли, бо ти всіх побудиш. Шевч.
Шульга, -ги, ж. 1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед. Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) Раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Нас спонсорують: