Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилущуватися
виль!
вильний
вильоти
вильце
вильцята
вилюдніти
вилюднювати
вилюжка
виля
вилягати
вилягтися
виляпати
виляски
виляскувати
виляти
вимагання
вимагати
вимаглювати
вимагом
вимазати
вимазувати
вимазуватися
вимайструвати
вимальовувати
виманити
виманіжити
вимантачити
виманювати
вимастити
вимахати
вимахувати
вимацати
вимачкатися
вимащувати
вимащуватися
вимережити
вимережувати
вимерзати
вимерти
вимерхатися
вимести
виметати
виметикувати
виметний
вимивати
вимиватися
вимилити
виминати I
виминати II
вимисливий
вимислити
вимити
вимишляти
вимівка
вимін
вимінювати
вимір
вимірати
виміркувати
вимірювати
виміряти
вимірятися
вимісити
вимітальниця
вимітати
вимітка
вимішувати
вимкнутися
вимня
вимова
вимовити
вимовка
вимовляти
вимовлятися
вимовний
вимовно
вимовчати
вимогти
вимогчи
вимок
вимокати
вимоленець
вимолити
вимолитися
вимолот
вимолоти
вимолотити
виморити
виморожувати
вимостити
вимотати
вимотувати
вимотуватися
вимочити
вимочки
вимочувати
вимочуватися
вимощати
вимощувати
вимудрувати
вимудруватися
вимурувати
вимусити
вимутюрхатися
вимучити
вимучувати
вимуштрувати
вимушувати
вим'я
вим'ята вівця
вим'яти
вина 1
вина 2
винагорода
винагороджувати
винагородити
винайти
винарня
винародовити
Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. Скальков. Ист. Н. Сѣчи, 1846, III. 224. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Шевч. 157. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. Хата IX. Аж луна пішла (так голосно). Ном. № 13893. Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. Г. Барв. 270. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Перестоювати, -юю, -єш, сов. в. перестояти, -тою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні и Кумицях. МВ. І. 63. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився. Грин. II. 321. 2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск. 3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою. Мил. 154. 4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть. Ном. № 8156.
Попересаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и пересадити, но во множествѣ. Хочу вишні ближче до хати попересажувати. Екатер. у.
Поцвітити, -чу, -тиш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная. Мил. Св. 7.
Рейментарський, -а, -е. Относящійся къ рейментарю. Рейментарський пірнач. К. ЧР. 16.
Скориночка, -ки, ж. Ум. отъ скорина.
Шкваренина, -ни, ж. = лій. Вх. Лем. 485.
Нас спонсорують: