Зату́ркати, -каю, -єш, гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. 2) Заговорить быстро. От як затуркали, затуркали, бо, звісно, як наші молодиці, скілько їх не буде, та як заговорять разом усі в один голос, так нічого і не второпаєш. 3) — го́лову. Сбить съ полку, затуманить (голову).
Звитя́жити, -жу, -жиш, гл. Побѣдить. Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга.
Здима́тися II, -ма́юся, -єшся, гл. = здуватися.
Ирчок, -чка, м. = ирджок.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить.
Кульбаба, -би, ж. Раст. Одуванчикъ, Taraxacum Dens Leonis Desf.
Майови́й, майовний, -а, -е. Майскій. Дощику майового ждали.
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна.
2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.