Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилущуватися
виль!
вильний
вильоти
вильце
вильцята
вилюдніти
вилюднювати
вилюжка
виля
вилягати
вилягтися
виляпати
виляски
виляскувати
виляти
вимагання
вимагати
вимаглювати
вимагом
вимазати
вимазувати
вимазуватися
вимайструвати
вимальовувати
виманити
виманіжити
вимантачити
виманювати
вимастити
вимахати
вимахувати
вимацати
вимачкатися
вимащувати
вимащуватися
вимережити
вимережувати
вимерзати
вимерти
вимерхатися
вимести
виметати
виметикувати
виметний
вимивати
вимиватися
вимилити
виминати I
виминати II
вимисливий
вимислити
вимити
вимишляти
вимівка
вимін
вимінювати
вимір
вимірати
виміркувати
вимірювати
виміряти
вимірятися
вимісити
вимітальниця
вимітати
вимітка
вимішувати
вимкнутися
вимня
вимова
вимовити
вимовка
вимовляти
вимовлятися
вимовний
вимовно
вимовчати
вимогти
вимогчи
вимок
вимокати
вимоленець
вимолити
вимолитися
вимолот
вимолоти
вимолотити
виморити
виморожувати
вимостити
вимотати
вимотувати
вимотуватися
вимочити
вимочки
вимочувати
вимочуватися
вимощати
вимощувати
вимудрувати
вимудруватися
вимурувати
вимусити
вимутюрхатися
вимучити
вимучувати
вимуштрувати
вимушувати
вим'я
вим'ята вівця
вим'яти
вина 1
вина 2
винагорода
винагороджувати
винагородити
винайти
винарня
винародовити
Випустити Cм. випускати.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой. О. 1862. IX. 119.
Жиденя́, -ня́ти, с. Жиденокъ. Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящить. Рудч. Ск. II. 128.
Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. Марево мріється, неначе діється. Ном. № 13431.
Обставати, -стаю́, -єш, сов. в. обстати, -стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать вокругъ, обступить. Сто тисяч турків і татар обстало окопи лядські, мов дітвора дучку. КЦН. 208. 2) Заступаться, заступиться за кого, стать за кого, защищать, защитить. Старшина обстане за ним. Могил. у. 3) Остаться. Тверда зіма впала, постіль непрана обстала. Гол. IV. 406.
Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. ЗЮЗО. І. 123. Зацвіли полуниці. Грин. ІІІ. 252. Зродили полуниці. Чуб. V. 395. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки. Чуб. V. 4.
Причепний, -а, -е. = причепливий. Левиц. І. 302.
Спрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Тримати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Стор. МПр. 37. Тримає коні, а волів не хоче. Камен. у. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Ном. № 9313. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати. Ном. № 77. 2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай, свято за свято. Ном.
Чистина, -ни, ж. 1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. Ум. чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок. 2) чистина? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница. Вх. Лем. 483.
Нас спонсорують: