Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Борушкатися, -каюся, -єшся, гл. Барахтаться, бороться. Сичі.... борушкаються вдвох, а опісля й покотються аж додолу. Грин. І. 255. Підуть борушкаться по вгороду. Верхнеднѣпр. у.
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Вивертом нар. Ломанно. Отой якось кумедно вивертом говоре.
Дере́ча, -чі, ж. Порода кислыхъ вишень. Деречі по конотіпській, а по нашому довжикові ягоди. Ном. № 14035.
Перехрищуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехристи́тися, -щуся, -стишся, гл. = перехрещуватися, перехреститися. Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру. ЗОЮР. І. 114.
Понапухати, -хаємо, -єте, гл. 1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ). 2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися. Сим. 146.
Хазяїнувати, -вую, -єш, гл. Хозяйничать, вести хозяйство, быть хозяиномъ. «Піду лучче хазяїнувати». Оженивсь собі гарненько і хазяїнує. Рудч. Ск. I. 192. Хазяїн дома та хазяїнує. Рудч. Чп. 147.
Цех, -ха, м. 1) Цехъ. Кушнирський цех. О. 1862. VIII. 32. 2) Цеховой значекъ. 3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували. Грин. II. 155. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви. Рудч. Ск. І. 167.
Нас спонсорують: