Баламутний, -а, -е. 1) Мутный, нечистый (о жидкостяхъ), то же, что и каламутний.
2) Непокойный, тревожащій.
Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл.
1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію.
2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив.
3) Оттискивать, оттиснуть.
Лайно, -на́, с. Калъ, пометъ, навозъ. Але з тебе й зух, зараз і осів, як лайно.
Лупа́тий, -а, -е. Пучеглазый. Брехня — лупатий чоловік, та не довгий її вік.
Моги́ла, -ли, ж. 1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. 2) Курганъ. У полі могила з вітром говорила. роблені могили. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. Згадав про роблені могили, которі близько слободи... Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. 3) У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. 4) При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Ум. могилка, моги́лонька, моги́лочка. мн. могилки. Кладбище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає.
Натрудити, -джу, -диш, гл.
1) Утомить работой. Вона не натрудила своїх білих ручок.
2) намуляти.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик.
Роскіп, -пу, м.
1) Расколъ, расщепъ.
2) Развѣтвленіе, напр. въ рукояткѣ граблей, въ дышлѣ воловьяго воза.
Тіло, -ла, с.
1) Тѣло. У поганому тілі погана душа. узяти тіло. Пополнѣть. Отяглись (худі коні), узяли тіло, стали коні хоч куди. спасти з тіла. Похудѣть.
2) Трупъ. Коби тіло з хати взяли, я би оженився.
3) боже тіло. Раст. a) Eriophorum latifolium L. б) Stipa pennata.
4) вовче тіло. Раст. Comarum palustre L. Ум. тілко, тільце, тілечко.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.