Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Вор'Я, -р'я, с. = вір'я. Козел. и Борз. у. Через вор'є перелізти, зараз і в леваду. О. 1862. VII. 34.
Ґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Греб. 379. Чого (собаки) так ґвалтують? Стор. МПр. 112. Той чоловік став ґвалтувати. Драг. 184. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.
Запа́лий, -а, -е. Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Левиц. Пов. 279. Запалий рот з сухими тоненькими губами. Мир. ХРВ. 189.
Зво́гнитися, -нюся, -нишся, гл. У гончаровъ, при обжиганіи глиняныхъ издѣлій: начинать поливѣ расплавляться. Вас. 180.
Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
Підперезати, -ся. Cм. підперізувати, -ся.
Потелитися, -лимо́ся, -лите́ся, гл. Отелиться (о многихъ). Коровочки потелилися. Мет. 341.
Потурити, -рю́, -ри́ш, гл. = потурлити. Ном. № 12822.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували. Драг. 211.
Твердь, -ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43.
Нас спонсорують: