Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый. Левч. 72.
Зрівноважити, -жу, -жиш, гл. Уравновѣсить. К. ЦН. 185.
Куман, -на, м. 1) Родъ кувшина металлическаго или глинянаго? Убѣгая изъ дому, дѣвушка-черкешенка выбираетъ, что съ собой взять: Візьмем гроші, намисто, кунтуші хороші, ложки та срібні ку мани, жемчуг, атлас, парчу, сап'ян. Мкр. Г. 32. Въ Лохвиц. у. такъ называется большая глиняная банка. 2) Большая корзина, сплетенная изъ соломы въ видѣ кадки для храненія муки или зерна. Нѣж. у.
Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. ЗОЮР. II. 28. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла. Зміев. у.
Нездольність, -ности, ж. Неспособность, слабость, безсиліе или невозможность сдѣлать что-либо. Чуб. І. 272.
Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
Пульча, -чати, с. = пуля 1. Вх. Лем. 458.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Твердкий, -а, -е. ́ = твердий. Шейк.
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру. Гн. І. 55.
Нас спонсорують: