Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Заприсяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. заприсягтися, -гну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Ли́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. Чуб. V. 223. 2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. Чуб. V. 412. 3) Раст. Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 170. 4) = липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка. О. 1861. V. 36.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола. Желех.
Натинина, -ни, ж. Овечья шерсть, снятая съ годовалой овцы. Шух. І. 196.
Нестотно нар. Точь-въ-точь. Лохв. у.
Подокошувати, -шую, -єш, гл. Докосить (во множествѣ).
Рогатина, -ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. Ном. № 13691. 2) Родъ кинжала. Гол. Од. 66. Ум. рогатинка.  
Сполятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вступать въ компанію, въ товарищество. Як почали жиди та ляхи з паном Хмельницьким споляться, щоб пополам пива наварити. АД. II. 29.
Стемніти, -ні́ю, -єш, гл. Стемнѣть, потемнѣть. Стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). Вже на морі чайок двісті, аж море стемніло. Мет. 374.
Хирбет, -ту, м. Спина. Гн. I. 193.
Нас спонсорують: