Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Брехуняка, -ки, м. Ув. отъ брехун.
Вибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл.= вибірати, -ся.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти. Чуб. І. 215.
Перемахати, -ха́ю, -єш, гл. Переплыть сильными широкими движеніями. Перемахати сажнями Дніпро. К. ДС. 4.
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Приладновуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. приладна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прилаживаться, приладиться.
Спинковий, -а, -е. Спинной, со спины. Спинкова щетина. Полт. г. 2) Переносно: самый отборный, лучшій. Саме спинкове панство. Мир. ХРВ. 418.
Стрінути, -ся. Cм. стріти, -ся.
Чужинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чужина. 2) Чужое. На чужинку ласі. Рудч. Ск. II. 164.
Нас спонсорують: