Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Ґлузува́ти = глузувати.
Доско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подпрыгнуть до, допрыгнуть. Не доскочиш, бо дуже високо. Доскоче конем до царівни (а царівна сиділа у високому терему). Грин. І. 171. Свого одбіг, чужого не доскочив. Г. Барв. 92. 2) Дойти, достигнуть. По чарці, по другій, та так може й до десятка, чи й лучче, доскочило. Грин. II. 179. 3) Достать, пріобрѣсть, Взять въ добычу. Оттоді то й Черевань доскочив собі несчисленного скарбу. К. ЧР. 4. Добре, кажуть, що шовкові брови удались, хода павлина да вид королівський, — дак і козака доскочила. Осн. 1862. VIII. Вовка.... живцем доскочили. К. ДС. 7. Доскребти. Cм. доскрібати.  
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Нещирість, -рости, ж. Неискренность. Що то політика? — Нещирість. Ном. № 950.
Підчорнити Cм. підчернювати.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Поперевисати, -саємо, -єте, гл. Перевѣситься черезъ что-либо, напр. черезъ заборъ (во множествѣ). Наші груші до сусід поперевисали, а вона й обривають. Кіевск. у.
Прив'язування, -ня, с. Привязываніе.
Прядка, -ки, ж. 1) Прялка. Г. Барв. 251. Части ея: на ніжках лежитъ стільчик, подъ нимъ підніжок (педаль), отъ него къ верете́ну (валъ колеса) идетъ циганка. колесо со спицями стоитъ между двумя стовпчиками, стоящими на помянутомь стільчикові. Передній стовпчик болѣе короткій, сверху на немъ лежитъ сволочок, одинъ конецъ котораго выступаетъ за передній стовпчик, и на этомъ концѣ стоитъ третій маленькій стовпчик; въ немъ сбоку придѣланъ шкураток съ отверстіемъ; второе, верхнее веретено однимъ концемъ держится въ этомъ отверстіи, а другимъ — въ верхнемъ концѣ задняго стовпчика, имѣющаго вверху гайку, при помощи которой второе веретено можетъ быть опускаемо и приподнимаемо. На верхнемъ веретені находятся: а) вилка съ девятью или десятью крючками, б) скалка, в) колісце́; на колісці і на скалці шнур, охватывающій и колесо. Конст. у. Б. Гринченко. 2) = пряха. Вх. Лем. 458. Скажуть люде: твоя прядка, буду тобі кужіль прясти. Мет. 368. 3) мн. прєдки = попрядки. Вх. Лем. 458. Ум. прядочка. Г. Барв. 540.
Укутувати, -тую, -єш, сов. в. укутати, -таю, -єш, гл. 1) Окутывать, окутать, обворачивать, обворотить. Боги вкутані самими вишиваними рушниками. Г. Барв. 180. 2) Только сов. в. Выпить, съѣсть. Вишнівки з кварту укутали. Котл. Н. П. 347. Укутали, за 'дин день цілий хліб. Кролев. у.
Нас спонсорують: