Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Мкр. Г. 8. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват. Котл. Ен. II. 14.
Ґе-ґе-ґе меж. Подражаніе крику гусей. А гусочка ґе-ґе-ґе! Рудч. Ск. І. 50.
Доразі́сінько нар. Вдругъ. Гадка прояснилася мені доразісінько.
Невронений, -а, -е. Неуязвимый. Коли Матір Бажа знала, що Спаситель невронений буде, та й то убивалась за ним, а то ж ми! Як же його так спокійно бути? Павлогр. у.
Необлудно нар. Чистосердечно, нелицепріятно. Волын. г.
Скорохват, -та, м. Человѣкъ, быстро за все берущійся.
Справилля, -ля, с. = справа 4. Ходять по хатах та загадують, щоб у кожного було барило з водою і всяке справилля про пожежу. Лубен. у.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Хахоньки, -ньок, ж. мн. Шутки, смѣхъ. тобі тільки хахоньки справляти — только смѣяться. Шейк.
Четвертина, -ни, ж. 1) Четвертая, часть, четверть. четвертина сала. Четверть куска сала, не какого либо куска, а такого, какими сало солится. Доїв окрай ця й сала четвертину. Мкр. Н. 10. 2) четвертина про́са, жита и пр. Извѣстная мѣра земли для посѣва проса, ржи и пр. А що ж мені на год? Дасте день проса (четвертину проса викосить). Рудч. Ск. І. 89. 3) Четверть кварты. Четвертину горілки купи. Грин. І. 188. Вернулась з четвертиною горілки, поставила її перед Чіпкою. Мир. ХРВ. 195. 4) Четвертая часть дубовой болванки. Вас. 148. Ум. четвертинка.
Нас спонсорують: