Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Відусюди нар. = відусіль. Мнж. 60.
Єдина́к, -ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. Гол. І. 305. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Вх. Пч. ІІ. 7. Cм. одинець 3. Ум. єдиначо́к.
Замо́к 2, -мка́, м. 1) Замокъ. Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ бга́ний, лавча́стий (лавчє́стий), однору́чний, сліпи́й (Cм.) Шух. І. 93, 94. 2) За́мок. Замокъ у ружья. Шух. І. 229. 3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. Чуб. VII. 388. Шух. I. 90. 4) = каганець 7. Шух. I. 235. Ум. замо́́чок.
Засмо́ктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. засмоктатися, -кчу́ся, -чешся, гл. 1) Засасываться , засосаться. 2) Впиваться, впиться. Олег мови не кінчає, скочив як на муках, — йому в ногу засмокталась чорная гадюка. Рудан. IV. 31.
Зрубувати, -бую, -єш, сов. в. зрубати, -баю, -єш, гл. Срубывать, срубить. Кожне дерево зрубують. Єв. Л. III. 9. Зрубай, батеньку, високу яворину, збудуй, батеньку, широку домовину. Чуб. V. 372.
Оборіг, -рога, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Гол. Од. 35. Шух. I. 108. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Гол. II. 418. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. Ном. № 10130. ходити оборога. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же Cм. вежа, дзвіниця. МУЕ. III. 44. Ум. оборожок.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Чуб. VII. 416. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг. Волч. у.
Переселець, -льця, м. Переселенецъ. Стор. II. 102. Дешево продавали (хату) пересельці, ідучи на степи. Г. Барв. 379. Та ми пересельці з Курської губерні. Астрах. г.
Чмига, -ги, ж. = шмига. Якось приходиться не до чмиги. Стор. II. 204.
Шамша, -ші, об. Шамкающій, шамкающая.
Нас спонсорують: