Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Живичува́тий, -а, -е. Смолистый. Живичувата сосна. Мнж. 180.
Кресак, -ка, м. Кремневое ружье. Кресак стрілецький. Федьк. І. 19.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Майда́к, ка́, м. ? Заклинаю, проклинаю, запрещаю тя кізяком, майдаком, зайдуком, і псим хвостом, як воротилом. (Заклинаніе водки). Ефим. 23.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
На́бір нар. Въ долгъ. Набрав набір багато, а коли то гроші платитиме.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Перевірити, -ся. Cм. перевірювати, -ся.
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Нас спонсорують: