Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Заохо́тити Cм. заохочувати.
Засцика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засця́ти, -сцю́, -ци́ш, гл. Замачивать, замочить (уриной). Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв. Чуб. І. 139.
Кодкати, -каю, -єш, гл. Кудахтать. Вх. Зн. 26.
Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ. Гол. Од. 67.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 88. Хата млинові пеняє. 2) Быть небрежнымъ, неловкимъ. Угор.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. І. 26).
Просіяти Cм. просівати.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Нас спонсорують: