Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відтерати, -раю, -єш, сов. в. відтерти, відітру, -реш, гл. Оттирать, оттереть.
Гамкання, -ня, с. 1) Дѣтск.: ѣда. 2) Чавканіе.
Гу́си. Cм. Гусь.
Запала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.
Кралечка, -ки, ж. Ум. отъ краля.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив. Новомоск. у.
Підшкурний, -а, -е. Подкожный.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай. Ном. № 3448.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла. Шейк.
Нас спонсорують: