Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis. Вх. Уг. 227.
Доїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = Доїздити. 1) Ой став коник приставати, до дівчини доїжджати. Н. п. 2) Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця. Св. Л. 193.
Дома́ха, -хи, ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). Браун. 43. 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ. Левиц. І.
Наду́ти, -ся. Cм. надимати, -ся.
Прикритися, -рюся, -ришся, гл. Досаждать, докучать.
Роскушувати, -шую, -єш, сов. в. роскуси́ти, -шу, -сиш, гл. Раскусывать, раскусить. Роскушу орішок. Чуб.
Стожарисько с. = стожалля. Под. г.
Сходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Исходить. Ой за яром брала я льон, всю долину сходила. Мет. 61. 2) Пройти, перейти, сходить. Коли б же ви, воронії коні, а походу не сходили. Макс. 3) Одѣться во что, износить что. Добра такого, не знає в чому й сходити. Ном. № 1349. Чи тобі в мене нічого спити, чи нічого зїсти, чи ні в чім хороше сходити. Мет. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує, бо я й того не сходила, під явором загубила. Уман. у.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг. Ком. Пр. № 673.
Шипорні, -нів, мн. Родъ игры. Kolb. I. 194.
Нас спонсорують: