Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ. Камен. у.
Плющитися, -щуся, -щишся, гл. Смыкать глаза.
Повиводитися, -димося, -дитеся, гл. 1) Вывестись, исчезнуть. Ведмеді у нас повиводились. 2) Выйти, выклюнуться изъ яйца (во множ.). Курчата вже повиводились.
Подоїти, -дою́, -їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб.
Послуга, -ги, ж. 1) Услуга, служеніе, услуженіе. Мир. ХРВ. 59. Не в золотій писі земної жизни суть, а в праці праведній, у послузі народу. К. Дз. 181. Дам тобі молока, а старшого сина на послугу. Рудч. Ск. І. 139. Господь йому дав меч свій на послугу. К. Іов. 91. 2) Слуга. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою. Гол. І. 173. Годував дитя не рік, не чотирі, а оддав дитя не дня, не години, людям послуга, а мені на серці туга. Рк. Макс. Ум. послужка. Свекор каже: невістко моя, свекруха каже: послужко моя. Чуб. III. 282.
Потерпління, -ня, с. = потерпіння. Вх. Лем. 454.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо. Чуб. II. 135.
Ушикування, -ня, с. Приведеніе въ порядокъ въ строй.
Нас спонсорують: