Вискубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискубти, -бну, -неш, гл. Вырывать, вырвать, выщипывать, выщипать перья, волоса. Як ухопив його за чуба, дак скільки зачепив, стільки й вискуб. Также о срываніи травы, листьевъ. Нема паші: вискубає бідний товар кожну травинку з землею.
Ґа́нок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґа́нки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Ум. Ґа́ночок, ґа́ночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней.
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту.
2) коритна жаба = коритнячка.
Милова́нець, -нця, м. Фаворитъ, любимець.
Побелькотити, -чу, -чеш, гл. Побормотать нѣкоторое время.
Розливання, -ня, с. Разливаніе, разлитіе.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. 2) Варить (о желудкѣ). 3) = цькува́ти.
Цитувати, -тую, -єш, гл. Цитировать.