Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірність
вірно
вірнянка
віронька
вірувати
вірутний
вірутник
вірутно
вірую
вірчий лист
вірш
вірша
віршний
віршник
віршовий
віршомаз
віршувальник
віршувальниця
віршувати
вірьовка
вір'я
вір'ян
вісень
вісім
вісімдесят
вісімдесятий
вісімка
вісімнадцятий
вісімнадцятка
вісімнадцять
віск
віскривець
віскривий
віскряк
віслюк
вісний
вісник
вісняк
віспа
віспарь
вістка
вістовець
вістовик
вістовниця
вістонька
вісточка
вістря
вість
вісь
вісько
вісьмака
вісьмерик
вісьмина
вісьта!
вісьтак
віта
вітання
вітати
вітер
вітериця
вітерник
вітистий
вітка
вітки
віткіль
вітлатий
вітонька
вітренько
вітрець
вітречко
вітрик
вітрило
вітрильний
вітрити
вітритися
вітриця
вітрів
вітровий
вітровина
вітрогон
вітрогонити
вітрогонка
вітролетень
вітролом
вітруватий
вітрюга
вітряк
вітряний
вітряниця
вітрянка
вітряно
вітряхнути
вітрячок
вітти
віттіль
віттіля
віття
вітцевий
вітцівський
вітцівщина
вітчим
віть за віть оддати
віха
віхало
віхола
віхоть
віхтелити
віхтолиця
віче
вічистий
вічі
вічко
віч-на-віч
вічний
вічність
вічно
вічовий
вічок
вішало
вішальник
Барбуля, -лі, ж. Порода рыбы: mullus barbatus. Вх. Пч. II. 20.
Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза. Желех.
Бойківський, -а, -е. Къ бойку относящійся, ему принадлежащій. Желех.
Запиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. запини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться. Через дощ запинилася робота.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні. Федьк.
Оморочити Cм. оморочувати.
Позашивати, -ва́ю, -єш, гл. Зашить (во множествѣ). Позашивай роспірки в сорочці. Богодух. у.
Рипкати, -каю, -єш, гл. = рипатися. Угор.
Сердечник, сердешник, -ка, м. Шух. І. 176. 1) Сердцевина дерева. 2) Часть друлівника. Шух. І. 277.  
Усобитися, -блюся, -бишся, гл. Производить усобицу, раздоръ. Всобитись, не хочу з козаками. К. Бай. 142.
Нас спонсорують: