Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірність
вірно
вірнянка
віронька
вірувати
вірутний
вірутник
вірутно
вірую
вірчий лист
вірш
вірша
віршний
віршник
віршовий
віршомаз
віршувальник
віршувальниця
віршувати
вірьовка
вір'я
вір'ян
вісень
вісім
вісімдесят
вісімдесятий
вісімка
вісімнадцятий
вісімнадцятка
вісімнадцять
віск
віскривець
віскривий
віскряк
віслюк
вісний
вісник
вісняк
віспа
віспарь
вістка
вістовець
вістовик
вістовниця
вістонька
вісточка
вістря
вість
вісь
вісько
вісьмака
вісьмерик
вісьмина
вісьта!
вісьтак
віта
вітання
вітати
вітер
вітериця
вітерник
вітистий
вітка
вітки
віткіль
вітлатий
вітонька
вітренько
вітрець
вітречко
вітрик
вітрило
вітрильний
вітрити
вітритися
вітриця
вітрів
вітровий
вітровина
вітрогон
вітрогонити
вітрогонка
вітролетень
вітролом
вітруватий
вітрюга
вітряк
вітряний
вітряниця
вітрянка
вітряно
вітряхнути
вітрячок
вітти
віттіль
віттіля
віття
вітцевий
вітцівський
вітцівщина
вітчим
віть за віть оддати
віха
віхало
віхола
віхоть
віхтелити
віхтолиця
віче
вічистий
вічі
вічко
віч-на-віч
вічний
вічність
вічно
вічовий
вічок
вішало
вішальник
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Кукан, -на, м. Тонкая веревочка, на которую рыбаки нанизываютъ пойманную рыбу. Одесса.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. МВ. ІІ. 145.  
Скліти, -лію, -єш, гл. = скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє. Ном. № 7165.
Спитувати, -тую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди спитують. Черк. у.
Уїдатися, -даюся, -єшся, сов. в. уїстися, уїмся, уїсися, гл. 1) Наѣдаться, наѣсться. Ані я в'ївся, ані я впився. Ном. № 1558. 2) Въѣдаться, въѣсться, врѣзываться, врѣзаться. Обручка в'їлася в палець. Воно так йому в тіло в'їлось. Рудч. Ск. II. 70. 3) Приставать, пристать, привязываться, привязаться, придираться. Собаки в'їдаються. МУЕ. ІІІ. 127.
Шалевий, -а, -е. Сдѣланный изъ шали. Черк. у. Я оддав би шалевий свій пояс. К. ЧР. 114. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76.
Нас спонсорують: