Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірність
вірно
вірнянка
віронька
вірувати
вірутний
вірутник
вірутно
вірую
вірчий лист
вірш
вірша
віршний
віршник
віршовий
віршомаз
віршувальник
віршувальниця
віршувати
вірьовка
вір'я
вір'ян
вісень
вісім
вісімдесят
вісімдесятий
вісімка
вісімнадцятий
вісімнадцятка
вісімнадцять
віск
віскривець
віскривий
віскряк
віслюк
вісний
вісник
вісняк
віспа
віспарь
вістка
вістовець
вістовик
вістовниця
вістонька
вісточка
вістря
вість
вісь
вісько
вісьмака
вісьмерик
вісьмина
вісьта!
вісьтак
віта
вітання
вітати
вітер
вітериця
вітерник
вітистий
вітка
вітки
віткіль
вітлатий
вітонька
вітренько
вітрець
вітречко
вітрик
вітрило
вітрильний
вітрити
вітритися
вітриця
вітрів
вітровий
вітровина
вітрогон
вітрогонити
вітрогонка
вітролетень
вітролом
вітруватий
вітрюга
вітряк
вітряний
вітряниця
вітрянка
вітряно
вітряхнути
вітрячок
вітти
віттіль
віттіля
віття
вітцевий
вітцівський
вітцівщина
вітчим
віть за віть оддати
віха
віхало
віхола
віхоть
віхтелити
віхтолиця
віче
вічистий
вічі
вічко
віч-на-віч
вічний
вічність
вічно
вічовий
вічок
вішало
вішальник
Бурочка, -ки, ж. Ум. отъ бурка. Употребл. и вмѣсто бурка 3. Вх. Пч. 11. 36.
Жо́вна́ I, -ни́, ж. пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятелъ зеленый. Вх. Пч. II. 13. в)зеле́на. Дятелъ зеленый. Вх. Лем. 414. г)тарча́ста. Пестрый дятелъ. Вх. Лем. 414. д)чо́рна. Черный дятелъ. Вх. Лем. 414.
Замазу́ха, -хи, ж. Замарашка.
Зіста́вити Cм. зіставляти.
Магазе́й, -зе́ю, м. Хлѣбозапасный магазинъ, амбаръ для хлѣба. Бачили в пана магазей з хлібом, з усим зерном. Грин. II. 70.
Ме́ртвий, -а, -е. 1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. Ном. № 4394. 2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. Кв. І. 114. 3) мертва кропива. Раст. Lamium album. ЗЮЗО. І. 126. 4) мертва кістка. Наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Остяк, -ка, м. = остюк. Вівсянії половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти. Чуб. V. 1126.
Пірчун, -на, м. Молодой козелъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Проповідувати, -дую, -єш, гл. Проповѣдывать. Я проповідувати буду про його твори несказані. К. Псал. 168.
Халаща, -щі, ж. = хмиз. Вх. Лем. 478.
Нас спонсорують: