Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбабувати
відбавити
відбавляти
відбавлятися
відбаглувати
відбарбарити
відбатовувати
відбатожити
відбатувати
відбенькетувати
відбережний
відбивати
відбиватися
відбігати 1
відбігати 2
відбігатися
відбігти
відбій
відбірання
відбірати
відбірка
відбірний
відбіснуватися
відбляск
відболіти
відборона
відборонити
відбороняти
відборонятися
відборотися
відборчик
відбрести
відбрехатися
відбрикуватися
відбріхуватися
відброд
відбубоніти
відбування
відбувати
відбуватися
відбудовувати
відбудування
відбудувати
відбузувати
відбурмиструвати
відбути
відбутка
відбутний
відбуча
відвага
відважити
відважний
відважність
відважно
відважувати
відважуватися
відвал
відвалити
відвалувати
відвалювання
відвалювати
відвалюватися
відвезти
відвернути
відвертання
відвертати
відвертатися
відвертіти
відвести
відвикати
відвильнути
відвилюватися
відвинутися
відвисати
відвихнутися
відвичити
відвід
відвідати
відвідач
відвіджати
відвідини
відвідний
відвідувати
відвідуватися
відвідціль
відвійок
відвістити
відвість
відвіт
відвітити
відвітний
відвітувати
відвічальний
відвічальність
відвічати
відвічний
відвічно
відвіювати
відводини
відводити
відвозити
відвойовувати
відволати
відволікати
відволога
відвологнути
відволода
відволодати
відволож
відволожити
відволожувати
відволожуватися
відволокти
відворіт
відворотний
відворотно
відворочати
відвохлий
відвохнути
відвохрити
Вирай, -раю, м. = вирій. Маркев. 18.
Копистка, -ки, ж. 1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста. 2) Лопаточка. Мнж. 182. 3) Презрительно — о плохомъ оружіи: шпагѣ, саблѣ. На дуель! Вихопивши свою копістку, ну нею вихрить чоловікові. Ном. Соснові копистки стругали і до боків поначепляли (о каррикатурномъ вооруженіи). Котл. Ен. IV. Ум. кописточка. Руки як кописточки. Ном.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Борз. у. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля. Г. Барв. 535.
Обзел, -лу, м. Каждый изъ клинковъ ножницъ. Лебед. у. Один обзел у ножиць скривився, та й не ріжуть. Лебед. у.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. Ном. № 79. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. Харьк. у. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. К. Досв. 83. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям. Ком. II. 91.
Смарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) = шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм. Ном. № 1271. 2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати. Kolb. І. 59.
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Устрівати, -ваю, -єш, сов. в. устріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить.
Червоногрудий, -а, -е. Съ красною грудью (о птицѣ, напр. снигирѣ). Греб. 390.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Нас спонсорують: