Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбабувати
відбавити
відбавляти
відбавлятися
відбаглувати
відбарбарити
відбатовувати
відбатожити
відбатувати
відбенькетувати
відбережний
відбивати
відбиватися
відбігати 1
відбігати 2
відбігатися
відбігти
відбій
відбірання
відбірати
відбірка
відбірний
відбіснуватися
відбляск
відболіти
відборона
відборонити
відбороняти
відборонятися
відборотися
відборчик
відбрести
відбрехатися
відбрикуватися
відбріхуватися
відброд
відбубоніти
відбування
відбувати
відбуватися
відбудовувати
відбудування
відбудувати
відбузувати
відбурмиструвати
відбути
відбутка
відбутний
відбуча
відвага
відважити
відважний
відважність
відважно
відважувати
відважуватися
відвал
відвалити
відвалувати
відвалювання
відвалювати
відвалюватися
відвезти
відвернути
відвертання
відвертати
відвертатися
відвертіти
відвести
відвикати
відвильнути
відвилюватися
відвинутися
відвисати
відвихнутися
відвичити
відвід
відвідати
відвідач
відвіджати
відвідини
відвідний
відвідувати
відвідуватися
відвідціль
відвійок
відвістити
відвість
відвіт
відвітити
відвітний
відвітувати
відвічальний
відвічальність
відвічати
відвічний
відвічно
відвіювати
відводини
відводити
відвозити
відвойовувати
відволати
відволікати
відволога
відвологнути
відволода
відволодати
відволож
відволожити
відволожувати
відволожуватися
відволокти
відворіт
відворотний
відворотно
відворочати
відвохлий
відвохнути
відвохрити
Джу́ронька, -ки, м. Ум. отъ джура.
Знадоблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. знадобитися, -блю́ся, -бишся, гл. Надобиться, понадобиться, пригодиться. В хазяйстві все знадобиться. Ном. № 10110. Мені з жінкою не возиться, а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться. Н. п. Ісус Христос народився, всьому світу знадобився. Чуб. III. 321. Знадобилась вона тепер бідолашній Химі. МВ. ІІ. 65.
Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Чуб. V: 538. Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу. Лис. V. № 18.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Пороспукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Драг. 267.
Пошанування, -ня, с. Уваженіе, почитаніе, почтеніе. К. ЧР. 223. Наш Тодір як малювання, треба йому пошанування, треба його пошанувати, до боку хустку дати. Грин. III. 512.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Прудити, -джу, -диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Грин. II. 10. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. III. 687.
Розбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Ном. № 520. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. Чуб. V. 22. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жінка за чумаком розбивається. Чуб. V. 1032. 3) Раздѣляться, раздѣлиться.  
Станова, -вої, ж. Жена станового пристава. Станова з Окрайця привезе роботу. Мкр. Н. 15.
Нас спонсорують: