Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбабувати
відбавити
відбавляти
відбавлятися
відбаглувати
відбарбарити
відбатовувати
відбатожити
відбатувати
відбенькетувати
відбережний
відбивати
відбиватися
відбігати 1
відбігати 2
відбігатися
відбігти
відбій
відбірання
відбірати
відбірка
відбірний
відбіснуватися
відбляск
відболіти
відборона
відборонити
відбороняти
відборонятися
відборотися
відборчик
відбрести
відбрехатися
відбрикуватися
відбріхуватися
відброд
відбубоніти
відбування
відбувати
відбуватися
відбудовувати
відбудування
відбудувати
відбузувати
відбурмиструвати
відбути
відбутка
відбутний
відбуча
відвага
відважити
відважний
відважність
відважно
відважувати
відважуватися
відвал
відвалити
відвалувати
відвалювання
відвалювати
відвалюватися
відвезти
відвернути
відвертання
відвертати
відвертатися
відвертіти
відвести
відвикати
відвильнути
відвилюватися
відвинутися
відвисати
відвихнутися
відвичити
відвід
відвідати
відвідач
відвіджати
відвідини
відвідний
відвідувати
відвідуватися
відвідціль
відвійок
відвістити
відвість
відвіт
відвітити
відвітний
відвітувати
відвічальний
відвічальність
відвічати
відвічний
відвічно
відвіювати
відводини
відводити
відвозити
відвойовувати
відволати
відволікати
відволога
відвологнути
відволода
відволодати
відволож
відволожити
відволожувати
відволожуватися
відволокти
відворіт
відворотний
відворотно
відворочати
відвохлий
відвохнути
відвохрити
Дойня́чка, -ки, ж. Коро́ва-дойнячка. Дойная корова. О. 1861. X. 133.
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Харьк. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину. Грин. III. 634.
На́плід, -лоду, м. Приплодъ; потомки. Щоб ви самі... околіли, превражі дуки, з своїми жінками і з усім наплодом. К. Бай. 43.
Обговтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обговтатися, -таюся, -єшся, гл. Осваиваться, освояться, привыкать, привыкнуть.
Позабризькувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці. К. ЧР. 93.
Примотатися, -та́юся, -єшся, гл. Прибрести, придти. Ходив, блудив молодий козак по річці по Дону, пришатався, примотався ік самому Дунаю. КС. 1883. IV. 735.
Псуватися, псую́ся, -єшся, гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. Ном. № 10198. А псується у вас картопля. Могил. у.
Смертка, -ки, ж. Ночнянка, phalaena. Вх. Уг. 268.
Стегняниця, -ці, ж. = ничельниця. МУЕ. III. 24.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ. Вх. Лем. 484.
Нас спонсорують: