Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Капшивий, -а, -е. Неряшливый, грязный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Лежа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Лежать. Боже поможи, а сам не лежи. Ном. № 70. легенько лежати. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. Теща Симонова лежала в пропасниці. Єв. Мр. І. 30. Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. Ном. № 8003. Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у. лежати на смертній постелі. Умирать. Харьк. 3) лежати в обозі. Стоять въ лагерѣ. Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати. Гол. І. 13.
Ля́мпа, -пи, ж. 1) Лампа. Левиц. Пов. 313. Вже і лямпа догорає і камраття заніміли, коло столу сном присіли. Федьк. І. 40. 2) Лампада. Висить під лямпою писанка. Чуб. І. 23. Каплиця красна, в ній лямпи палають. Федьк. І. 75. Ум. ля́мпочка. Перед образами висіли скляні лямпочки. Левиц. Пов. 20.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Наставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. Котл. Ен. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Марта, дивлюсь, припинилась, наставила головоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише. МВ. 3) Дѣлать, сдѣлать (кого-либо, чѣмъ-либо). Ви ж (мати) було раненько вставаєте, та нас розбужаєте, нас хазяєвами наставляєте. Мил. 200. 4) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить, избирать, избрать (на должность). Січовики давали войськову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників. Стор. МПр. 60. 5) наставляти мая. Гулять въ саду или въ лѣсу 1-го мая съ угощеніемъ. X. С. І. 76. Подобно этому также наставля́ють баби петрівку, т. е. устраиваютъ угощеніе въ первый день петровскаго поста. 6) = настановляти 5. Хто його й на розум добрий наставляв? МВ. ІІ. 10.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні. Конст. у.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Спижовий, -а, -е. Бронзовый, мѣдный. ЗОЮР. І.
Нас спонсорують: