Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Азия́т и азія́т, -та, м. 1) Азіятъ. 2) Варваръ, жестокій человѣк. Харьк. г.
Відчепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відчепити, -плю, -пиш, гл. Отцѣплять, отцѣпить.
Грізд, гро́зду, м. Пробка. Шух. I. 101.
Гурготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо). Чуб. І. 310.
Комедія, -дії, ж. Комедія. Почав він... писати... комедії на театр. К. Гр. Кв. XVIII.
Мі́стечко I, -ка, с. Ум. отъ місто.
Опікання, -ня, с. 1) Опеканіе. 2) Обжиганіе, опеканіе.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.
Углядіти, -джу, -диш, гл. = угледіти. Угляділи вони знов. Рудч. Ск. І. 123. Тільки вгляділа Якова, зараз до його і підскочила. Стор. II. 2.
Уразливість, -вости, ж. 1) Чувствительность къ боли. Шейк. 2) Обидчивость.
Нас спонсорують: