Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Гайдамакування, -ня, с. Пребываніе гайдамакою.
Догляда́ння, -ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко. Грин. ІІІ. 279.
Досто́тній, -я, -є. Точь въ точь, совершенно похожій.
Ізс.. Cм. зс.
Перенити, -нию, -єш, гл. Изныть, истомиться. І сказати вам не знаю, що моє серце тоді перенило. Г. Барв. 127.
Повимудровувати, -вую, -єш, гл. = повигадувати.
Проблищатися, -щаюся, -єшся, гл. Просвѣчивать, блестѣть сквозь что. Ти, місяцю, світи, світи, ти, конику, біжи, біжи, ти, місяцю, проблищайся, ти, конику, потішайся. Чуб. V. 547.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Циндрити, -рю, -риш, гл. Расточать, мотать. Лубен. у. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Нас спонсорують: