Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Гамазин, -на, м. = гамазея. Підпалюють гамазини з хлібом. Стор. МПр. 80.
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Деся́точок, -чка, Ум. отъ десяток.
Знову нар. = знов. Ном. № 12010. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман. Шевч. 50.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Навкі́с нар. = навкоси́. Желех. Cм. навскіс.
Пуховий, -а́, -е́ Пуховой, сдѣланный изъ пуха. В'яже коня до ялини, а сам іде до дівчини, до дівчини до Марусі на пуховії подусі. Мет. 91.
Риболовець, -вця, м. 1) = рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки. Н. п. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. риболо́вчик.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Теметів, -това, м. Кладбище. Вх. Зн. 69.
Нас спонсорують: