Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат. Гол. ІІІ. 394.
Горя́к, -ка́, м. Ударъ мячемъ вверхъ въ игрѣ въ гілки. КС. 1887. VI. 460.
Дрібча́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Рк. Левиц.. Cм. дрібковий.
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168. б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки. МВ. І. 157.
Марнотра́виця, -ці, ж. Мотовка, расточительница. Гол. III. 167.
Обхвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Обходиться. У нас дуже мам хліба, не знаємо як їм обхвіруватися. Борз. у.
Підгарбати, -баю, -єш, гл. Подтаптывать, подтоптать, подбить подъ ноги. Дав Бог хлости, що всі кости поламав і роги і самого духа злого підгарбав під ноги. КС. 1882. IV. 170.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Полубіс, -са, м. Полу-бѣсъ, полу-человѣкъ. Мабуть вона полубіса вродила? Греб. 373.
Прочистити, -ся. Cм. прочищати, -ся.
Нас спонсорують: