Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Бігунець, -нця, м. 1) Ум. отъ бігун. 2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. Рудч. Ск. І. 116. 3) Родъ вышивки. Славяносерб. у. Ум. бігунчик.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Защедрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку. А я тобі защедрую. Чуб. III. 456.
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Ном. № 13829. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Г. Барв. 358. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? К. Іов. 48. не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. АД. І. 278. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою. АД. І. 297.
Налива́йко, -ка, м. 1) Наливатель, наливальщикъ. 2) Названіе хлѣбнаго жучка, появляющагося, когда рожь наливается. Сумск. у.
Попертися, -пруся, -прешся, гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк.
Провинка, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода.
Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Чумарчина, -ни, ж. = чумарка. Мил. 105.
Нас спонсорують: