Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщіпати
відщіпатися
відьма
відьмак
відьмин
відьмити
відьмище
відьмувати
відьомство
відьомський
відьоха
відюга
від'язувати
віжений
віжечки
віжки
віз
візник
візника
візниця
візниченько
візничий
візок
вій
вій 2
війїна
війка
віймити
війна
війнути
війок
військо
військовий
війт
війтенко
війтиха
війтів
війтівна
війтівство
війтівщина
війтувати
війце
війя
вік
віківщина
вікнастий
вікнина
вікно
вікновина
вікняр
віко
віковий
віковічний
вікодавній
віконечко
віконний
віконниця
віконня
віконце
вікопам'ятний
вікопомний
вікопомність
вікувати
віл
віленко
вільга
вільгий
вільгість
вільго
вільгота
вільготний
вільготно
вільний
вільність
вільно
вільха
вільховий
вільце
вільшина
вільшка
він
вінець
віник
віничок
віниччя
вінкель
вінкобрани
вінкоплетини
віно
вінок
вінувати
вінути
вінця
вінчальна матка
вінчальний батько
вінчанка
вінчання
вінчати
вінчатися
вінчик
віншування
віншувати
віпса
вір
віра
вірвант
вірган
вірити
вірли
вірля
вірмен
вірменка
вірменський
вірне
вірненький
вірненько
вірнесенький
вірнесенько
вірний
вірник
Бренькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.
Гаспедів, -дова, -ве, гаспедовий, -а, -е, гаспедський, -а, -е и гаспидовий, гаспидський 1) Аспидскій, относящійся къ ядовитому змѣю. 2) Бранное: дьявольскій, бѣсовскій. Чого вже не роблю з тими гаспедовими схизматиками. Стор. МПр. 80. Гаспидський сину! Ном. № 3558. Куди вас враг несе до гаспидського сина? Греб. 387.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Грин. III. 180. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив. Н. п.
Наддністря́нець, -нця, м. Житель Приднѣстровья. Желех.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Перепела, -ли, ж. Перепелка. Зажурилась да й перепела: «Де б я собі гніздочко звила?» Гол. IV. 536.  
Прополювати, -люю, -єш, сов. в. прополо́ти, -лю́, -леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю. Чуб. V. 275.
Ріжний, -а, -е. = різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами. Гол. IV. 304.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно! Мир. Пов. II. 85.
Нас спонсорують: