Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валів
валій
валка
валкий
валкувати
валниця
валоб
валовий
валовина
валовитий
валов'яний
валок
валочка
валочок
валування
валувати
валучня
валуша
вальбійка
валькир
валькировий
валькованій
вальковий
валькування
валькувати
валькуватися
валькувато
вальний
вальок
вальс
валюга
валюка
валюх
валюш
валюша
валюшень
валюшний
валюшник
валюшня
валющий
валява
валяка
валяти
валятися
валящий
ванберець
ванда
вандри
вандрівець
вандрівка
вандрівний
вандрівник
вандрувати
ваник
ванна
вантажити
ванькир
вапельник
вапельня
вапенний
вапенник
вапна
вапнистий
вапнити
вапнище
вапно
вапнування
вапнувати
вапняк
вапняний
вапняр
вапнярка
вапнястий
вапорт
вар
вара! I
вара II
варакоба
вараскати
варвар
варварити
варварки
варварство
варварський
варга
варган
варгатий
варґатий
варґуля
варе
варево
варена
варений
вареник
варениця
вареничок
варенуха
вареха
варжіль
варзякати
вариво
варивода
варило
вариста піч
варити
варитися
варишка
варівкий
варівко
варівний
варівно
варійка
варійник
варінка
варінник
варіння
варінча
варіянт
варка
варкий
Допива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. допи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся, гл. Допиваться, допиться. Допився вже...., що усю чисто худобу пропив. Рудч. Ск. II. 21.
Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить. Черк. у.
Засуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Єв. Мт. XIV. 9. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів. К. ЦН. 250.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка. Вх. Зн. 23.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. МВ. І. 23. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним. МВ. І. 35.
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. Г. Барв. 141.
Плакатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Плакать, оплакивать. Не плачся на моє горе! не тобі його оплакати. МВ. (О. 1862. І. 75). А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплакайся. Грин. III. 391.
Попереїжджати, -джа́ю, -єш, гл. = попереїздити.
Суходіл, -до́лу, м. Земля, суша, материкъ. Чуб. II. 30. Шаблюками, наділками суходіл копали, шапками, приполами персть вибірали. Рк. Макс. Трудно щуці-рибі на суходолі. Лукаш. 61.
Улягова, улягома. Cм. лягова, лягома.
Нас спонсорують: