Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсапати
відсапатися
відсапнути
відсапувати I
відсапувати II
відсахнутися
відсвіт
відсвічувати
відсвічуватися
відсвяткувати
відселити
відселяти
відселятися
відсердитися
відси
відсиджувати
відсилати
відсилити
відсип
відсипати
відсипатися
відсипне
відсипний
відсипщина
відсисати
відсихати
відсі
відсіватися
відсідати
відсідатися
відсікати
відсіктися
відсіль
відсісти
відсіч
відскакувати
відскіпатися
відскороджувати
відскочити
відслід
відслонити
відслоняти
відслонятися
відслуга
відслуговувати
відслужити
відслужитися
відслужувати
відсоборувати
відсовувати
відсовуватися
відсоння
відсоптися
відсотати
відсоток
відсотувати
відсохнути
відсохти
відсочитися
відспівати
відспіватися
відспівувати
відсповідати
відсповідатися
відставати
відставити
відставляти
відстановити
відстановляти
відстановний
відстати
відстерегтися
відстібати
відстобурчити
відстобурчувати
відстовбурчити
відстовбурчувати
відсторонитися
відсторонь
відсторь
відстоювати
відстраждати
відстрахати
відстрахатися
відстрявати
відступ
відступати
відступатися
відступне
відступний
відступство
відступця
відсувати
відсуватися
відсуджувати
відсунути
відтавати
відтаганити
відтаганювати
відтак
відталь
відтанути
відтепер
відтеплий
відтеплінь
відтерати
відтерпіти
відтерпітися
відтерплювати
відтерти
відти
відтикати I
відтикати II
відтикатися
відтин
відтинати
відтискати
відтів
відтіль
відтобурчити
Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя. К. Кр. 31.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ. Котл. Ен. (Слов.).  
Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? К. Дз. 150. Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке. К. Дз. 151.
Обвидніти, -ніє, гл. безл. Посвѣтлѣть (объ утрѣ). Як обвидніло трохи на дворі, зараз зібралися.... люде. Кв. І. 108.  
Обгоріти Cм. обгоряти.
Осатанити, -ню́, -ниш, гл. Разозлить, взбѣсить. Махнула швидко до Троянців, щоб сих латинських постоянців по свойому осатанить. Котл. Ен. IV. 41.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи. Харьк.
Трусок 1, -ску, м. 1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ. 2) Мелкій валежникъ. Сим. 203. Далі в ліс, більше труску. Драг. 194.
Учіння, -ня, с. Ученіе. А що я витерпіла з тим учінням! МВ. (О. 1862. III. 36).
Нас спонсорують: