Гріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Грѣшить. Хто спить, той не грішить. 2) Гріши́ти на ко́го. Подозрѣвать кого, взводить напраслину, грѣшить. Не гріши на Бога — чорт діти забрав.
Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі.
Жбух! меж. обозначающее вливаніе чего-либо сразу въ большомъ количествѣ.
Звістити́ся, -щу́ся, -сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився.
Згорджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. зго́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать, пренебречь. Не раз єси, не два добрими людьми згордила.
Криша, -ші, ж. Кровля.
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ.
Тижник, -ка, м. Ум. отъ тиждень.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.