Блищатися, -щуся, -щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Чуб. V. 39. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Чуб. II. 558. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Рудч. Чп. 88. Топірці блищаться на сонці. Федьк.

Виплив, -ву, м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех.

Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.

Кисирь, -ря́, м. Овцы съ новонарожденными ягнятами. О 1862. V. Кух. 38.

Муру́гий, -а, -е. = моругий. Муругі або чорні свити. О. 1862. IX. 68. Ой ну, коте муругий! Мил. 42. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38.

Насмішок, -шка, м. Насмѣшникъ. Ти, женише, ти женише, ти чортів насмішку, коли мене не сватаєш, сватай мою кішку. Н. п. Cм. насміх, насмішко.

Повикочувати, -чую, -єш, гл. Выкатить (во множ.). Бочки меду та горілки повикочувані. Рудч. Ск. II. 81. Бочками повикочували венгерське вино. Стор. МПр. 146.

Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали. Славяносерб. у.

Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. сте́бочка.

Стокмитися, -млюся, -мишся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Вх. Уг. 260. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Ном. № 14062. Стокмився Ярош за коня. Н. Вол. у.