Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Гіркий світ, а треба жить. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Капшивий, -а, -е. Неряшливый, грязный.
Милода́н, -на, м. Возлюбленный. Сіла б, полетіла на чужую сторонку шукать свого милодана.
Пашіти, -шу, -шиш, гл.
1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить.
2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше.
Перекошлати, -лаю, -єш, гл. Всклокочить.
Розморозити, -жу, -зиш, гл. Заставить растаять. Місячок ся бере заморозити гори, долину і верховини.... Сонейко ся бере розморозити гори, долини і верховини, глубокі поточейки і бистрі річейки.
Фраїровський, -а, -е. Принадлежащій фраїру.
Хрещик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрест. Золотий хрещик. Мосяжні хрещики.
2) Родъ орнамента въ видѣ крестовъ на деревѣ, разрисованной посудѣ и пр.
3) Родъ игры. Дівчаточка.... без моєї Ганнусеньки у хрещика грають.
4) мн. Вышиваніе крестиками. Хрещики криві і прості.