Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихватний
вихвачати
вихвачатися
вихвачувати
вихвачуватися
вихвицом
вихилити
вихиляси
вихилясом
вихиляти
вихилятися
вихитати
вихитрувати
вихитувати
вихитуватися
вихід
вихлескати
вихліб
вихлюватий
вихлюпати
вихлюпувати
вихованець
вихованка
виховання
виховати
виховувати
виховуватися
виходець
виходжати
виходити
виходити 1
виходитися 1
виходитися 2
виходько
вихожати
вихожуватися
вихолка
вихолоджувати
вихолоджуватися
вихолодити
вихолонути
вихолоняти
вихолоштати
вихонути
вихопити
вихоплювати
вихоплюватися
вихор
вихорити
вихоритися
вихоріти
вихорошуватися
вихорувати
вихоруватися
вихрест
вихрестити
вихрестка
вихрещувати
вихрещуватися
вихрування
вихруватий
вихрюватий
вихрякати
вихрянути
вихта
вихурятися
вицабати
вицвічити
вицвяхувати
вициганити
вициркати
вицирклювати
вициркнути
вицитати
вицідити
вицілити
виціловуватися
вицілувати
вицмоктати
вицупити
вицюркати
вицюстрити
вицяпати
вицяпкати
вицяпувати
вицяркати
вичавити
вичавлювати
вичаклувати
вичапати
вичастувати
вичахати
вичвалати
вичваритися
вичварювати
вичепурити
вичервонити
вичесати
вичинити
вичинка
вичистити
вичитаний
вичитати
вичитувати
вичищати
вичищатися
вичісувати
вичмихатися
вичовгти
вичорнити
вичубити
вичумакувати
вичунювати
вичуняти
вичути
вичухатися
вичхатися
вишалювати
вишар
вишаровувати
Барилка, -ки, ж. Боченокъ. Гн. II. 36. Везе нам горілки чотирі барилки. Чуб. III. 382. Носив... барилку тисовую з добрим вишняком. Млак. 84. Ум. барилочка. Дайте нам горівочки з нової барилочки. Грин. IIІ. 50.
Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Обдивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обдиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Осматривать, осмотрѣть. Обводе хату очима.... обдививсь, устав. Мнж. 130. Батько заплакав і пішов до комори обдивитися що вкрали. Рудч. Ск. І. 204. Ходім, каже, жінко, обдивимось: я тобі скажу, де на цибулю, де на моркву, де на петрушку. Рудч. Ск. І. 183.
Полохатися, -хаюся, -єшся, гл. Пугаться. Як почуєте про войни та бунти, не полохайтесь. Єв. Л. XXI. 9.
Попризвичаюватися, юємося, -єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. О. 1862. 1. 77. Жінки уже так попризвичаювалися. Драг. 172.
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Ном. № 47. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ном. № 1962., Ум. скоренький, скоресенький.
Стидов'я, -в'я, с. = стидовище. Оце дожилися! сказано, стидовя людське, та й годі! ні з чого паски спекти. Лубен. у.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.
Нас спонсорують: