Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Відтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. відіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Откупориваться, откупориться. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла.
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ.
Дру́жбити, -блю, -биш, гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня.
Навишу́кувати, -кую, -єш, гл. Выискать (многое).
Переривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перервати, -рву, -рвеш.
1) Перерывать, перервать.
2) Прерывать, прервать, прекратить. Молодий вік перервати. Не перерви ж, о вічний Боже, мого життя на половині.
Пропивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пропити, -п'ю, -єш, гл. Пропивать, пропить. Всі свої гроші пропив. пропивати батька. О свадебныхъ гостяхъ: пить въ шинкѣ вмѣстѣ со свекромъ во вторникъ послѣ свадьбы.
Рахкати, -каю, -єш, гл. Квакать.
Трунонька, труночка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався.