Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виднівка
виднісінький
виднісінько
видніти
видно
виднота
видобрити
видовбати
видовбувати
видовжити
видовжувати
видовище
видоїти
видок
видолати
видолинок
видоліти
видоптати
видох(ну)ти
видочок
видоювати
видра
видрати
видратися
видристатися
видрібцем
видроокий
видрочитися
видрукувати
видрюкувати
видряпати
видряпувати
видряпуватися
видудлити
видужати
видужувати
видумати
видумка
видумувати
видупкати
видурити
видурювати
видути
видушити
видушувати
видхлий
видюк
видюх
видючий
видющий
виєднати
виємно
вижаліти
вижати
вижати I
вижати II
вижахати
виживати
виживатися
вижидати
вижимати
вижин
вижинати
вижирувати
вижити
вижленя
вижлиця
вижлоктати
вижлуктати
вижовтити
вижуритися
виз
визадкувати
визаконити
византієць
византійство
византійський
византія
визбірати
визбірки
визвати
визвіл
визвіритися
визволений
визволення
визволити
визволка
визволяти
визволятися
визганяти
виздих
виздихати
визеленити
визивання
визивати
визиватися
визивка
визирати
визиратися
визиркати
визирцем
визичати
визівнути
визімувати
визімуватися
визір I
визір II
визірнитися
визнавати
визнаватися
визнання
визнати
визнаття
визначати
визначатися
визначити
визначувати
визол
визолити
визолитися
Боровик, -ка, м. 1) Житель бора. 2) Раст.: а) Бѣлый грибъ, Boletus edulis. ЗЮЗО. І. 114. Як загадав боровик, на всі гриби полковник. Чуб. V. 1183. б) Daphne cneorum L. ЗЮЗО. I. 121. в) Chimaphila umbellata Nutt. Анн. 95. г) Pyrola minor L. ЗЮЗО. I. 133. Ум. боровичок.
Дору́буватися, -буюся, -єшся, сов. в. доруба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе. Н. Вол. у.
Кацапчик, -ка, Ум. отъ кацап.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Ном. № 8732. Розмова моя люба та мила. Ном. № 12934. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Ном. № 11802. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. Єв. Мр. І. 11. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ном. № 8748. Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. МВ. І. 12. Там така любісінька дитина. Полт.
Маржи́на, -ни, ж. Скотина. Вх. Зн. 35. Тітка... завела його (пастушка) до багача, чи не взяв би до маржини. Федьк. Ум. маржи́нка.
Напива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. напи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся, гл. 1) Напиваться, напиться. Хай солодкого меду напивається. Мет. 257. 2) напитися до ко́го. Выпить за здоровье кого. Стань, батеньку, проти мене та напийся до мене повною повненькою, доброю доленькою. О. 1862. IV. 22.
Розговорки, -рок, ж. мн. Разговоры. Вх. Лем. 461.
Скопковий, -а́, -е́ ? Як дружко ж нести попові здумав перепієць, то Тарас сунув на його скопковий червінець. Мкр. II. 37.
Схибнути, -бну́, -не́ш, гл. 1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече. Г. Барв. 67. 2)сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать. Черк. у.
Нас спонсорують: