Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертю
вертялка
верх
верхи
верхівень
верхівець
верхівка
верхів'я
верхлюк
верхляк
верхнина
верхній
верхняк
верхоблюд
верхове
верховець
верховий
верховик
верховина
верховинець
верховинний
верховіття
верховод
верховода
верховодити
верховодиця
верховодка
верховодний
верхоглядка
верходуб
верхолаз
верхоляк
верхом
верхопасання
верхостьоб
верхоумка
верцадло
верч
верчик
верша
вершак
верше
вершень
вершечок
вершильні вила
вершина
вершити
вершитися
вершій
вершка
вершляг
вершник
вершнюк
вершня
вершняк
вершок
верштаб
веряйка
весела
веселечко
веселий
веселик
веселити
веселитися
веселиця
веселісінький
веселісінько
веселість
веселішати
веселка
веселковий
весело
веселонька и веселочка
веселувати
веселуха
весельце
веселюх
весівка
весіленько
весілля
весілчанин
весільний
весінний
весло
веслувати
веслюга
весна
веснівка
веснування
веснувати
весняний
веснянка
веснянкуватий
вести
вестися
весь
ветлина
ветуля
ветхий
вех
веха
вець!
вечеренька
вечеріти
вечерішний
вечерниці
вечерниця
вечерниченьки
вечерничити
вечернички
вечеровий
вечеря
вечеряти
вечір
вечірки
вечірній
вечірня
вечірок
вечірочок
вечорина
Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета.
Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.
Гамба, -би, ж. Узелъ, служащій для застегиванія вмѣсто пуговицы. Гол. Од. 82. Угор.
Гу́тірка, -ки, ж. = Гутір. Г. Барв. 201, 446.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330.
Жердь, -ді, ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ. Полт. г.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Підплигнути Cм. підплигувати.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Роспорошити, -ся. Cм. роспорошувати, -ся.
Нас спонсорують: