Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертю
вертялка
верх
верхи
верхівень
верхівець
верхівка
верхів'я
верхлюк
верхляк
верхнина
верхній
верхняк
верхоблюд
верхове
верховець
верховий
верховик
верховина
верховинець
верховинний
верховіття
верховод
верховода
верховодити
верховодиця
верховодка
верховодний
верхоглядка
верходуб
верхолаз
верхоляк
верхом
верхопасання
верхостьоб
верхоумка
верцадло
верч
верчик
верша
вершак
верше
вершень
вершечок
вершильні вила
вершина
вершити
вершитися
вершій
вершка
вершляг
вершник
вершнюк
вершня
вершняк
вершок
верштаб
веряйка
весела
веселечко
веселий
веселик
веселити
веселитися
веселиця
веселісінький
веселісінько
веселість
веселішати
веселка
веселковий
весело
веселонька и веселочка
веселувати
веселуха
весельце
веселюх
весівка
весіленько
весілля
весілчанин
весільний
весінний
весло
веслувати
веслюга
весна
веснівка
веснування
веснувати
весняний
веснянка
веснянкуватий
вести
вестися
весь
ветлина
ветуля
ветхий
вех
веха
вець!
вечеренька
вечеріти
вечерішний
вечерниці
вечерниця
вечерниченьки
вечерничити
вечернички
вечеровий
вечеря
вечеряти
вечір
вечірки
вечірній
вечірня
вечірок
вечірочок
вечорина
Баси, -сів, мн. = басамани. Баси по мені поробив. Н. Вол. у.
Гаць-го-га! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ, то же, что и кусі. Kolb. І. 65.
Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Кочувати, -чую, -єш, гл. 1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. К. МХ. 38. Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі. К. ХП. 18. 2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана. Шух. І. 199.
Ле́жанка, -ки, ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша.
Розсмердітися, -джуся, -дишся, гл. Начать сильно вонять.
Стяжечка, -ки, ж. Ум. отъ стяга.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. Чуб. V. 20 2) Сюда. Я аж тут залетів. Чуб. II. 635. 3) Вотъ. Левч. 16. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Гол. IV. 512. Що ви зволите тутеньки робити? Рудч. Ск. II. 172. Мов зроду тутечка жили. Котл. Ен. III. 8.
Усеношна, -ної, ж. Всенощная.
Нас спонсорують: