Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віджартовуватися
віджати I
віджати II
віджахнути
віджахнутися
відживати
відживити
відживіти
відживляти
віджимати
віджинати
віджинатися
віджиріти
віджити
віджобоніти
віджувати
віджухаритися
відзаддя
відзвичаїти
відзвичаювати
відзволити
відзволяти
відзволятися
відземок
відзивати
відзиватися
відзимки
відзіґорний
відзімувати
відзірятися
відзнака
відзначати
відзначатися
відзолити
відзолювати
відзяпити
відібрати
відігнати
відігравати
відіграватися
відіднити
відідрати
відідратися
відізватися
відіймати
відійматися
відійти
відімкнути
відімстити
відімчати
від'їдати
від'їдатися
від'їзд
від'їзджати
від'їздити 1
від'їздити 2
від'їздний
від'їсти
від'їхати
відкадити
відказ
відказати
відказувати
відказуватися
відкалабанити
відкалатати
відкараскатися
відкасник
відкаснутися
відкатувати
відкашлюватися
відквасити
відквашувати
відки
відкид
відкидання
відкидати 1
відкидати 2
відкидатися
відкіль
відкільсь
відклад
відкладаний
відкладання
відкладати
відкладний
відкладувати
відклепати
відкликатися
відклінне
відклінщина
відклонити
відклоняти
відклонятися
відклякнути
відклястися
відкозакувати
відколи
відколишній
відколоти
відколупати
відколуплювати
відколупнути
відколупувати
відколювати
відколядувати
відкопати
відкопилити
відкопування
відкопувати
відкопуватися
відкосити
відкоситися
відкотити
відкочувати 1
відкочувати 2
відкочуватися
відкошувати
відкрадатися
відкраювати
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. Шух. І. 186, 187. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты. Шух. І. 109.
Довгові́к, -ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.
Затала́нити, -ню, -ниш, гл. Пріобрѣсть по счастливой случайности. Що вдень загорюєш, то за ніч прогайнуєш, а що заталаниш, — то музики наймаєш. Чуб. V. 479. Він і швець добрий, тільки що заталанить, то все й прогайнує. Г. Барв. 272.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9. 2) = лускач. Шух. I. 291.
Паннуся, -сі, ж. = паннуня. Гн. І. 195.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Розмислити, -ся. Cм. розмишляти, -ся.
Розсуд, -ду, м. = розсудок 2.
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Тіснісінький, -а, -е. Совсѣмъ тѣсный. Шейк.
Нас спонсорують: