Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віджартовуватися
віджати I
віджати II
віджахнути
віджахнутися
відживати
відживити
відживіти
відживляти
віджимати
віджинати
віджинатися
віджиріти
віджити
віджобоніти
віджувати
віджухаритися
відзаддя
відзвичаїти
відзвичаювати
відзволити
відзволяти
відзволятися
відземок
відзивати
відзиватися
відзимки
відзіґорний
відзімувати
відзірятися
відзнака
відзначати
відзначатися
відзолити
відзолювати
відзяпити
відібрати
відігнати
відігравати
відіграватися
відіднити
відідрати
відідратися
відізватися
відіймати
відійматися
відійти
відімкнути
відімстити
відімчати
від'їдати
від'їдатися
від'їзд
від'їзджати
від'їздити 1
від'їздити 2
від'їздний
від'їсти
від'їхати
відкадити
відказ
відказати
відказувати
відказуватися
відкалабанити
відкалатати
відкараскатися
відкасник
відкаснутися
відкатувати
відкашлюватися
відквасити
відквашувати
відки
відкид
відкидання
відкидати 1
відкидати 2
відкидатися
відкіль
відкільсь
відклад
відкладаний
відкладання
відкладати
відкладний
відкладувати
відклепати
відкликатися
відклінне
відклінщина
відклонити
відклоняти
відклонятися
відклякнути
відклястися
відкозакувати
відколи
відколишній
відколоти
відколупати
відколуплювати
відколупнути
відколупувати
відколювати
відколядувати
відкопати
відкопилити
відкопування
відкопувати
відкопуватися
відкосити
відкоситися
відкотити
відкочувати 1
відкочувати 2
відкочуватися
відкошувати
відкрадатися
відкраювати
Відкопилити, -лю, -лиш, гл. Оттопырить (о губѣ). Оце! відкопилив губу! Васильк. у.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
Заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Заплескать. Заплескала в долоні. Левиц. І. 352. 2) Cм. запліскувати.
Лигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Cм. лягати 2. 2) Ударить, хватить. Ларченка як хто по потилиці лигнув. Мир. ХРВ. 263.
Почати, -ся. Cм. починати, -ся.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл. 1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати. Харьк. 2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Чуб. V. 339. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає. Чуб. V. 1015.
Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку. Лебед. у.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше. Радом. у.
Учикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать; отрѣзать.
Чтері числ. = чотирі. Маю я чтері волошки. Грин. III. 285.
Нас спонсорують: