Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище. Шух. I. 175, 176.
Закарлю́чка, -ки, ж. Ум. отъ закарлюка.
Зві́дци, звідціль, звідціля́, нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Чуб. V. 230. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати. Макс.
Купер, -пра, м. 1) Хвостецъ и вообще сѣдалищная часть туловища человѣка. О. 1861. XI. Свид. 35. У купрах болить. 2) Хвостецъ (птицы). 3) Концы платка въ женской головной повязкѣ? Жінки зав'язують голову в хустку із купром — от, трохи так, як київські міщанки. Св. Л. 2. Ум. куприн. Приніс нам зять курку, посадивши на бандурку, посадив он є мудре — куприком на полуднє. Гол. II. 673.
На́пи́ток, -тка, -тку, м. Напитокъ. То Хмельницький теє зачував, ще луччих напитків подавав. АД. II. 9. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає. АД. І. 213. Ум. напи́точок.
Опоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опоганитися, -нюся, -нишся, гл. Огаживаться, огадиться, оскверняться, оскверниться. Чи не між вами ж я, погані, так опоганивсь, що й не знать, чи був я чистим коли небудь? Шевч.
Перекривати, -ва́ю, -єш, сов. в. перекрити, -кри́ю, -єш, гл. Перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Побиватися, -наюся, -єшся, гл. 1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. І. 109. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. О. 1862. І. 66. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога фолі просило. Г. Бар. 16. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Г. Барв. 357. Б'ється, б'ється та й побивається моє серденько без тебе. Чуб. V. 127. Мати за дітьми да побивається. Чуб. V. 712.
Прогалюватина, -ни, ж. Прогалина, незасѣянное мѣсто среди хлѣбовъ. Лохв. у.
Нас спонсорують: