Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. 4) = Гривка 2. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав.
Ланина, -ни, ж. Поле, нива. Туман, туман по ланині, широкий лист на калині.
Лимарюва́ти, -рюю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює.
Наближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. набли́зитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться, приблизиться. Зраділа, що панство таке наближалось до неї. Наблизилось до вас царство Боже. Смерть наближається. Піджидать, поки наблизяться (гуси), бо цілісінький табун ходив.
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Сить, -ти, ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить.
Сучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сука.
2) Родъ игры.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика.
5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба.