Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Кошеня, -ня́ти, с. Котенокъ. Запишався, як кошеня в попелі. Ном. № 2473.
Купінка, -ки, ж. = купка. Желех. Купінки — малі копиці сіна. Вх. Зн. 30.
Май-май-май IIIмеж. О быстрыхъ движеніяхъ, когда машутъ или что-либо развѣвается. Крутиться, вертиться, тільки рукава май-май-май! МВ. (О. 1862. III. 35).
Мотуша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = метуши́тися. Було ще дуже рано, але вже народ став мотушаться. Новомоск. у.
Оперезатися, -жуся, -жешся, гл. Опоясаться. А як мені збіратися! Встав, оперезався, та й зовсім зібрався. Ном. № 11165.
Пророк, -ка, м. = прорік. Господь.... промовляв устами святих од віку пророків своїх. Єв. Л. І. 70. Зустрічає його пророк Ілія. Грин. II. 146.
Сидня, -ні, ж. Сидѣніе. Рудч. Ск. II. 208. Це йому так від сидні сталось. 2) Праздное житье. У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби.
Ставщина, -ни, ж. Арендная плата за ловлю рыбы въ прудѣ.
Нас спонсорують: