Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска!
Злегчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Освободиться отъ бремени, родить. Я бачив, що вона була важкою, а тепер злегчилася, стала вже порожня.
Кавід, -вода, м. Родъ, порода. Дід його, батько і мати, та і ввесь їх кавід такий закатований.
Межо́вий, -а, -е. Землемѣрскій, межевой. Межовий шнур. Покладеш їх, звоювавши, густо серед поля і межовий шнур покаже, яка кому доля.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
Панцер, -ра, м. Панцырь, броня. Повкидала шляхта панцери й шишаки.
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Супрягачка, -ки, ж. Соучастница, товарка. Ми сидимо, а наші супрягачки вже пішли на прощу.
Шпортонути, -ну, -неш, гл. Съ силой нырнуть, кольнуть. Як шпортоне його ножакою. Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові.