Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вішальниця
вішання
вішати
вішатися
вішеляк
вішта
віштяк
віщий
віщівник
віщо
віщовий
віщування
віщувати
віщук
віщун
віщуха
вія
віявки
віяльний
віяльник
віяльниця
віянка
віяння
віяти
віятися
віячка
вйо!
вл...
влада
владання
владарь
владати
владика
владикувати
владицтво
владичиця
владичний
владично
владіти
власне
власний
власник
власність
власно
власноручний
власноручно
властивий
властивість
властиво
власть
вм...
вн...
во
вова
вовгура
вовк
вовківня
вовковина
вовкодух
вовкодухий
вовкозубий
вовконог
вовкувати
вовкуватий
вовкулак
вовкулакування
вовкулакувата
вовкулацтво
вовкун
вовна
вовнистий
вовниця
вовночка
вовняний
вовнянка
вовтузитися
вовцюга
вовцюган
вовча
вовченько
вовченя
вовчий
вовчинець
вовчиця
вовчище
вовчкуватий
вовчник
вовчок
вовчуг
вовчуга
вовчук
вогірок 2
вогневиця
вогненний
вогник
вогничок
вогнище
вогнюватий
вогняний
вогоник
вогонь
вогорити
вода
водвуд
водевіль
водило
водильця
водити
водитися
водиця
водій
водний
водник
водніти
водносталь
водовий
водовоз
водовозка
водовуд
водограй
Ди́ня, -ні, ж. Раст. Дыня. Cucumis Melo. ЗЮЗО. І. 120. Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. Чуб. V. 1177. Различн. породы дынь: дрислівка, дубівка. Кв. II. 239, зімі́вка, кача́нка, ли́півка, тата́рка (Cм.). Ум. Ди́нька. Рудч. Ск. II. 9. І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, — посипле, положить на могилу. Сим. (Хата, 215).
За́воро́т, -ту, м. 1) Заливъ. Александров. у. 2) Головокруженіе. Борз. у. 3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. Н. Вол. у. Рот без заворот. Ном. № 2849. 4) в за́вороті. По дорогѣ. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів. МВ. І. 22.
Затоваришува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Вступить въ товарищескія отношенія. Вони ще дужче затоваришували. Мир. ХРВ. 353.
Зістрі́нути, -ну, -неш и зістрі́нутися, -нуся, -нешся, гл. = зострінути, -ся.
Зросити, -ся. Cм. зрошати, -ся.
Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили. Кв. II. 313.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. К. МБ. XI. 152. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу... Федьк. III. 103.
Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Похурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Позаниматься извозомъ.
Нас спонсорують: