Доко́рище, -ща, с. Упреки, укоры. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко.
Засу́кувати, -кую, -єш, сов. в. засука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав.
Коць, -ця, м.
1) Коверъ. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли.
2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем.
Коцюба, -би, ж.
1) Кочерга. Мовчи, суко, чорт з тобою! ось я тебе коцюбою!
2) Названіе вола съ выступающими впередъ и расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ загнуты наружу.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив...
Нестямний, -а, -е. 1) Растерянный; находящійся внѣ себя.
2) О дѣйствіяхъ: дикій; въ высшей стенени сильный. Нестямніш рейт. Долітали до їх хати нестямні крики та гуки (бито людей).
Обстелити Cм. обстилати.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Посмішенний, -а, -е. Осмѣянный, униженный. Нехай вони (шалопути) посмішенні будуть, а не дом Божий.
Прокукурікати, -каю, -єш, гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ).