Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирити
затиркотати
затирликати
затирювати
затискати
затихати
затичка
затишина
затишитися
затишний
затишно
затишок
затіва
затівати
затіватися
затікати
затінити
затінок
затіняти
затіпати
затіпатися
затір
затірка
затіснити
затісно
затісняти
затісувати
затіяти
заткалка
заткално
заткати
заткатися
заткнути
заткнутися
затлітися
затлумити
затнути
затоваришувати
затовкмачувати
затовкувати
затовмистий
затого
затока
затокарити
затокмачити
затокмачувати
затокотіти
затолочити
затомити
затомість
затомлюватий
затон
затонути
затопити
затопляти
затоплятися
затопотіти
затоптати
затоптувати
заторгувати
заторкотати
заторопити
затороплений
заторохкотіти
заторохтіти
заторочити
заторочити 2
заторочка
заточити
заточувати
заточуватися
затрата
затратити
затрачувати
затрембітати
затремтіти
затримання
затримати
затрімати
затріпати
затріпатися
затріпотати
затріпотитися
затріпотіти
затріщати
затроюдити
затрубити
затруд
затруїти
затрусити
затруситися
затрухлявіти
затрушувати
затруювати
затрюхати
затрясти
затрястися
затугавіти
затужавілий
затужавіти
затужити
затула
затулити
затулка
затулок
затулочка
затульщина
затуляти
затулятися
затуманити
затуманіти
затуманювати
затуманюватися
затупити
затуплювати
затуплюватися
затупотіти
затурбувати
затурбуватися
затурготіти
Вислати Cм. висилати.
Зві́шати, -шаю, -єш, гл. = зві́сити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. (О. 1861. XI. Кух. 37).
Змежи Cм. зміж.
Зрахувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сосчитать. Наїхали купці з Варшави, того коника сторгували, ще за його гроші врахували. Чуб. V. 782. 2) Разсчитать, сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163. Твоє враховане премудре слово. К. ЦН. 205.  
Кордований, -а, -е. Сафьянный, козловый (о кожѣ). Желех.
Перев'язувати, -зую, -єш, сов. в. перев'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Перевязывать, перевязать. Перев'язала дружка рушником чрез плече. Харьк. 2) Перевязывать, перевязать наново. Твої снопи треба перев'язувати, бо який не візьму, то й розсиплеться. Богод. у.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Розбійний, -а, -е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
Свашка, -ки, ж. Въ свадебномъ обрядѣ: замужняя сестра жениха, а если ея нѣтъ, то другая самая близкая замужняя родственница, исполняющая на свадьбѣ извѣстныя обязанности и, между прочимъ, отводящая, вмѣстѣ съ дружко́м, новобрачныхъ въ коморю, раздѣвающая новобрачную и пр. Обыкновенно приглашаются и еще свашки — все замужнія родственницы жениха. КС. 1883. II. 380. ХС. VII. 425. МУЕ. ІІІ. 93, 94, 141. Кожній свашці по ковбасці. Ном. № 3528. Ум. свашенька, свашечка, сванька, сваненька, сванечка, сванютка. Ви, буяре, сідайте на коні, а сванечки на саночки. Мил. 152.
Хавтурвий, -а, -е. Любитель хавтур. А хавтурний дерій, увесь у злоті, нетягам проповідує любов. К. XII. 81.
Нас спонсорують: