Відтак нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти.
Гіркість, -кости, ж. Горечь.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць.
Гру́зько нар. Топко, вязко. Грузько йти.
Кастрат, -та, м. Кастратъ.
Очапатися, -паюся, -єшся, гл. Придти въ сознаніе. Поклали сторч головою в сніг, і через кільки часу я (п'яний) очапався.
Пожуритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться.
2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Пожурились наші чумаченьки.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Люде говорять, — кожне примовляло. 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє.
Теліпанчик, -ка, м. Привѣска къ серьгѣ.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало.