Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака
зіпати
зіпнути
зіпнутися
зіпонути
зіпратися
зіпріти
зіпсувати
зіпсуватися
зіпхнути
зіп'ясти
зіп'ястися
зір
зіра
зірвати
зірк!
зірка
зіркатий
зіркач
зіркий
зіркнути
зірко 1
зірко 2
зірниця
зірно
зірнути
зіронька
зірочний
зіскакувати
зіслати
зіспити
зіставати
зіставатися
зіставити
зіставляти
зістарити
зістаритися
зістрінути
зісхнути
зітерти
зіткати
зіткнутися
зітліти
зітнути
зітнутися
зітхання
зітхати
зіхати
зіхідний
зіхнути
зіходити
зіходитися
зіхожати
з'їддя
з'їдень
з'їди
з'їднати
з'їдун
з'їжа
з'їжджати
з'їжитися
з'їжка
з'їзд
з'їздини
з'їздити
з'їздити 2
з'їздитися
з'їздитися 2
з'їмати
з'їсти
з'їхати
зк..
злагідливий
злагідливо
злагідний
злагідно
злагода
злагоджувати
злагоджуватися
злагодити
злагожуватися
злада
зладнати
зладнатися
злазити
злазитися
злакомити
злакомитися
зламаний
зламати
зламок
зламувати
злапати
зласкавитися
златинити
златкувати
злато
златоглав
златоглавий
златограний
златокований
златомальований
златосиній
златоскований
злаяти
зле
злебедати
злебедіти
злебеніти
злегенька
злегесенька
злегка
злеглий
злегтися
злегчити
злегчитися
зледащілий
зледащіти
злежатися
злежень
Гінець, -нця, м. 1) Гонець, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.
Забо́рсуватися, -суюся, -єшся, сов. в. забо́рсатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Перепутываться, перепутаться. 2) Только сов. в. Заметаться, начать бросаться изъ стороны въ сторону. Аф. 3) Только сов. в.? Устать отъ суеты, отъ хлопотливой работы. За день такечки заборсається чоловік. Полт. г. Г. Слов. Д. Эварн. 4) Забо́рсатися з ви́платою. Не уплатить, остаться должникомъ. Желех.
Леда́щі́ти, -щію, -єш, гл. Разлѣниваться, портиться, дѣлаться негодяемъ.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Незборонно нар. Безпрепятственно.
Незручно нар. 1) Неловко. 2) Несподручно.
Розшабашовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розшабашуватися, -шуюся, -єшся, гл. ? Най вони там здоровенькі розшабашовуються, а я вам тим часом роскажу про Ілаша. Федьк. Пов. 6.
Світилень, -льня, м. Рыболовный снарядъ, устроенный почти такъ же, какъ и сакуля. Вх. Пч. II. 23.
Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Нас спонсорують: