Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засмутити
засмуткуватися
засмутніти
засмутувати
засмучати
засмучатися
заснівка
засніжити
засніжитися
засніт
заснітити
засніток
заснічувати
заснічуватися
засновання
засновиґати
засновувати
засновуватися
заснозити
заснулий
заснути
засобок
засов
засоватися
засовгати
засовень
засовець
засовка
засокотати
засолити
засолоджувати
засольщик
засопти
засоптися
засоромити
засоромлювати
засоромлюватися
засохлий
засохляний
засохнути
засохти
заспаний
заспати
заспатися
заспів
заспівати
заспівувати
заспіль
заспокоїти
заспокоювати
заспокоюватися
заспоритися
зассати
зассатися
застав
застава
заставати
заставити
заставка
заставляти
заставлятися
заставний
заставник
заставонька
заставочка
заставщина
застайка
засталитися
засталятися
застанова
застановити
застановляти
застановлятися
застарений
застарцювати
застаршинувати
застати
застаткувати
застебнути
застелити
застеляти
застелятися
застигати
застиглий
застигти
застидити
застилати
застилатися
застібати
застібатися
застібка
застіжечка
застіжина
застіжка
застілля
застілок
застільний
застовбурчитися
застогнати
застолітній
засторонок
засторцювати
засторчити
застоювати
застоюватися
застояний
застояти
застрахати
застрашити
застрашитися
застрекотати
застрелити
застрибати
застривати
застромити
застругати
застругувати
заструпитися
заструплюватися
застрявати
Батуга, -ги, ж. = батюга = батура. Аф. 295.
Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Натутуритися, -рюся, -ришся, гл. Наежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ). Шух. І. 23.
Околяса, околя́сом, нар. Кругомъ, вокругъ, въ обходъ. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов. Новомоск. у. Не йшов просто, а пішов околясом до дому. Волч. у. Cм. околеся, окулясом.
Парахвія, -вії, ж. Приходъ церковный. Чуб. V. 665. Який піп, така його й парахвія. Посл.
Перебірати, -ра́ю, -єш, сов. в. перебрати, -беру, -ре́ш, гл. 1) Перебирать, перебрать, сортировать, отбирать, отобрать лучшее. Перебірала груші. 2) Перебирать, перебрать всѣхъ, все, беря каждое одно за другимъ. 3) Преимущественно несов. в. Разбирать, дѣлая выборъ, капризничать, прихотничать. Я не вередую, не перебіраю женихами. Котл. Н. П. 369. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перебірала. Чуб. V. 491. Смерть не перебірає. Ном. 4) Перебирать, перебрать лишнее. Перебере грошей у хазяїна, більш як заробив візьме. 5) Перебирать. Ніжками дрібненько перебірає. Кв. Стиха, мов у сопілочку перебірає. О. 1862. IV. 87. 6) Пересчитывать, припоминать, припомнить все. Бо-зна колишнії случаї в душі своїй перебіраю. Шевч. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 7) Перемѣнять, перемѣнить одежу.
Повечіркувати, -кую, -єш, гл. Ѣсть послѣ ужина. Вечеряла, повечіркувала. Ном. № 14324.
Подесятерити, -рю́, -ри́ш, гл. Повторить десять разъ. Употр. въ знач. повторить нѣсколько, много разъ. Я вже говорив і подесятерив, щоб хлопці не робили шкоди в полі. Рк. Левиц.
Смирніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться смирнымъ.
Нас спонсорують: