Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засмутити
засмуткуватися
засмутніти
засмутувати
засмучати
засмучатися
заснівка
засніжити
засніжитися
засніт
заснітити
засніток
заснічувати
заснічуватися
засновання
засновиґати
засновувати
засновуватися
заснозити
заснулий
заснути
засобок
засов
засоватися
засовгати
засовень
засовець
засовка
засокотати
засолити
засолоджувати
засольщик
засопти
засоптися
засоромити
засоромлювати
засоромлюватися
засохлий
засохляний
засохнути
засохти
заспаний
заспати
заспатися
заспів
заспівати
заспівувати
заспіль
заспокоїти
заспокоювати
заспокоюватися
заспоритися
зассати
зассатися
застав
застава
заставати
заставити
заставка
заставляти
заставлятися
заставний
заставник
заставонька
заставочка
заставщина
застайка
засталитися
засталятися
застанова
застановити
застановляти
застановлятися
застарений
застарцювати
застаршинувати
застати
застаткувати
застебнути
застелити
застеляти
застелятися
застигати
застиглий
застигти
застидити
застилати
застилатися
застібати
застібатися
застібка
застіжечка
застіжина
застіжка
застілля
застілок
застільний
застовбурчитися
застогнати
застолітній
засторонок
засторцювати
засторчити
застоювати
застоюватися
застояний
застояти
застрахати
застрашити
застрашитися
застрекотати
застрелити
застрибати
застривати
застромити
застругати
застругувати
заструпитися
заструплюватися
застрявати
Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Братовбивство, -ва, с. Братоубійство.
Гости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. Мет. 188. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Лебед. у. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Г. Барв. 124. Повиїдали.... ут страву.... нічим людей гостити. Мнж. 41.
Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе. Н. Вол. у.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать. Вх. Уг. 241.
Знеобачка нар. Неожиданно. Коли знеобачка Настин регіт почувся. МВ. ІІ. 46.
Обстругати Cм. обстругувати.
Ощажати, -жа́ю, -єш, сов. в. ощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. Ном. № 464. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. К. ЦН. 238. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. Лобод.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Мил. 204. Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Грин. III. 199. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати. К. Досв. 86. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив? Грин. II. 100.
Нас спонсорують: