Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засмутити
засмуткуватися
засмутніти
засмутувати
засмучати
засмучатися
заснівка
засніжити
засніжитися
засніт
заснітити
засніток
заснічувати
заснічуватися
засновання
засновиґати
засновувати
засновуватися
заснозити
заснулий
заснути
засобок
засов
засоватися
засовгати
засовень
засовець
засовка
засокотати
засолити
засолоджувати
засольщик
засопти
засоптися
засоромити
засоромлювати
засоромлюватися
засохлий
засохляний
засохнути
засохти
заспаний
заспати
заспатися
заспів
заспівати
заспівувати
заспіль
заспокоїти
заспокоювати
заспокоюватися
заспоритися
зассати
зассатися
застав
застава
заставати
заставити
заставка
заставляти
заставлятися
заставний
заставник
заставонька
заставочка
заставщина
застайка
засталитися
засталятися
застанова
застановити
застановляти
застановлятися
застарений
застарцювати
застаршинувати
застати
застаткувати
застебнути
застелити
застеляти
застелятися
застигати
застиглий
застигти
застидити
застилати
застилатися
застібати
застібатися
застібка
застіжечка
застіжина
застіжка
застілля
застілок
застільний
застовбурчитися
застогнати
застолітній
засторонок
засторцювати
засторчити
застоювати
застоюватися
застояний
застояти
застрахати
застрашити
застрашитися
застрекотати
застрелити
застрибати
застривати
застромити
застругати
застругувати
заструпитися
заструплюватися
застрявати
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Засіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. засі́ятися, -сі́юся, -єшся, гл. 1) Засѣваться, засѣяться. Узяло тоді хлоп'я жменю жита та й посіяло навхрест, от усе поле й засіялось житом. Грин. І. 72. 2) О волосахъ: пробиваться, пробиться. Ще молоденький: борідка тілько стала засіватись. Екат. у. Не піду ж я за старого, — бородою коле; но я піду за такого, що вус засіявся. Грин. III. 195.
Крупкий, -а, -е. Крупистый, изъ крупинокъ состоящій. Крупкіща мука (грубша). Шух. І. 104.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий. Шевч. 380.
Незабаром нар. = незабавом. Як воно (сонечко, Coccinella septempunctata) скоро зніметься й полетить — незабаром сояшно буде. Ном. № 337. Незабаром після сього вернувся з війни мій батько. Стор. МПр. 30.
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Пізріти, -зрю, -риш, гл. = піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький... оре. Гол. І. 336.
Роскуйдувати, -дую, -єш, сов. в. роскуйдати, -даю, -єш и роскуйдити, -джу, -диш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а роскуйдить буйний вітер. Рудч. Чп. 227. Хведір пізно вернувся додому, роскуйданий, без шапка. Мир. Пов. I. 163.  
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Фураж, -жа, м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. Шух. І. 209.
Нас спонсорують: