Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засмутити
засмуткуватися
засмутніти
засмутувати
засмучати
засмучатися
заснівка
засніжити
засніжитися
засніт
заснітити
засніток
заснічувати
заснічуватися
засновання
засновиґати
засновувати
засновуватися
заснозити
заснулий
заснути
засобок
засов
засоватися
засовгати
засовень
засовець
засовка
засокотати
засолити
засолоджувати
засольщик
засопти
засоптися
засоромити
засоромлювати
засоромлюватися
засохлий
засохляний
засохнути
засохти
заспаний
заспати
заспатися
заспів
заспівати
заспівувати
заспіль
заспокоїти
заспокоювати
заспокоюватися
заспоритися
зассати
зассатися
застав
застава
заставати
заставити
заставка
заставляти
заставлятися
заставний
заставник
заставонька
заставочка
заставщина
застайка
засталитися
засталятися
застанова
застановити
застановляти
застановлятися
застарений
застарцювати
застаршинувати
застати
застаткувати
застебнути
застелити
застеляти
застелятися
застигати
застиглий
застигти
застидити
застилати
застилатися
застібати
застібатися
застібка
застіжечка
застіжина
застіжка
застілля
застілок
застільний
застовбурчитися
застогнати
застолітній
засторонок
засторцювати
засторчити
застоювати
застоюватися
застояний
застояти
застрахати
застрашити
застрашитися
застрекотати
застрелити
застрибати
застривати
застромити
застругати
застругувати
заструпитися
заструплюватися
застрявати
Багрець, -ця, м. Яркій багровый цвѣтъ. МВ. ІІІ. 81.
В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.
Гладунка, -ки, ж. = гладун 2. Вх. Пч. II. 16.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Покорчити, -чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило. Ном. № 3719.
Попереинакшувати, -шую, -єш, гл. Сдѣлать иначе, измѣнить (во множествѣ).
Ратуша, -ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. І. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. І. 32.
Трепотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = трепетати. 2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо. Гол. I. 66.
Цвірінькнути, -кну, -неш, гл. 1) Чирикнуть. 2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. О. 1861. X. 27. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію. О. 1862. І. 32.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Гн. II. 11. Цеся дитина.... буде бідувати. Гн. І. 10.
Нас спонсорують: