Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закропити
закропляти
закруглити
закружити
закрукати
закрут
закрутень
закрутити
закрутка
закрутоси
закручуваний
закручування
закручувати
закручуватися
закрюкати
закрючка
закрякати
закувати
закувікати
закудикувати
закудлати
закуйовдити
закуйовдитися
закукурікати
закульгати
закуняти
закупати
закупень
закупити
закупний
закупня
закурвити
закурити
закуріти
закуркувати
закурникати
закурювати
закурюватися
закусити
закуска
закустраний
закустрати
закут
закута
закутати
закутень
закути
закутий
закуток
закутувати
закутуватися
закутуляти
закухарювати
закушпелити
закуштрати
закуштувати
закушувати
залагоджувати
залагодити
заладнати
залазити
заламати
заламлювати
залапити
залаплювати
заласний
залатати
залатувати
залаштувати
залащитися
залаяти
залаятися
залевчник
залеглий
залеглість
залегшити
заледащіти
залежалий
залежати
залежний
залежність
залежуватися
залементувати
залепетати
залепетатися
залескотати
залескотіти
залесливий
залетіти
залетуха
залива
заливання
заливати
заливатися
заливний
залигати
залигувати
залижник
зализаний
зализати
зализувати
залиманити
залинути
залипати
залискати
залисніти
залити
залицьований
залицяйник
залицяння
залицятися
залички
заличковувати
залишати
залишатися
залишити
залишній
залишок
залиштовник
заліг
Безлік, -ку, м. = іі. безліч. Безлік водяних тварин. Щог. Сл. 91. Безліки пташок. Щог. Сл. 67.
Вісімка, -ки, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.
Дочі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дочеса́тися, -шуся, -шешся, гл. Дочесываться, дочесаться.
Збахта́ти, -та́ю, -єш, гл. Высоко подняться? А рутка ся збахтала, аж по вікна достала. Гол. II. 279.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить. Грин. ІІІ. 308.
Моргу́н, -на, м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Обглядати, -да́ю, -єш, сов. в. обглядіти, -джу, -диш, гл. Осматривать, осмотрѣть.
Осет, -ту, м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет. Чуб. І. 72. Лебед. у.
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились. Грин. II. 185.
Старісінький, -а, -е. Совершенно старый. Мій таточку, мій старісінький! Мил. 190.