Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Верлань, -ня, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні. Вх. Лем. 418.
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. Звенигор. у. Вас. 157. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе. Подольск. г.
Начиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. начинити, -ню, -ниш, гл. Начинять, начинить, нафаршировывать, нафаршировать; набивать, набить. Пироги, начинені голубцями. Печене порося начинене. Св. Л. 9. Ковбасу начинити. Під цим кущем картоплі як начинено. Харьк. у. голова... неначе кло́ччям начинена. Глупая голова. О. 1862. III. Шевч. 7.
Обітря, -ря, с. = обвітря (Квітки) напували пахощами обітря. Мир. ХРВ. 61.
Уварювати, -рюю, -єш, сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418.
Штриха, -хи, ж. Въ выраженіи: штриха-мни́ха. Медлительная, нерасторопная женщина. Іде штриха-мниха з обідом нерано. Грин. III. 662.
Штудерація, -ції, ж. Искусно, хитро сдѣланная вещь. Їкі він (чорт) штудерациї робив, то Бог все переробив на свою користь. Гн. II. 219.
Шутковий, -а, -е. — ва неділя Вербное воскресенье. Фр. Пр. 34.
Нас спонсорують: