Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Багацький, -а, -е. Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
Змінятися II, -ня́юся, -єшся, сов. в. змінитися, -нюся, -нишся, гл. Измѣняться, измѣниться, перемѣняться, перемѣниться. Чого ж ти, синочку, з личенька змінився? Чуб. V. 661. Ой час мене заміж дати, бо голос змінився. Мл. л. сб. 290.
Назганя́ти, -ня́ю, -єш и назго́нити, -ню, -ниш, гл. Согнать вмѣстѣ.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Синьота, -ти, ж. Синій цвѣтъ. На плахті синьоти багато, то й звуть: плахта-синітка. Волч. у.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у.
Улютувати, -тую, -єш, гл. Впаять.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.  
Нас спонсорують: