Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Голубиний, -а, -е. 1) = голуб'ячий. Крила.... голубині. К. Псал. 127. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине. К. Досв. 92.
Драгома́н, -на, м. Переводчикъ при посольствѣ, миссіи. А также пхнув він драгомана і до латинського султана. Котл. Ен.
Забаря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. забари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Чуб. V. 2. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні. Рудч. Ск. І. 97.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Ме́рвисько, -ка, с. = мерва.
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Ном. № 5805. Що з голови, то з мислі. Ном. № 5804. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. Грин. III. 297. на мислі мати. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. Мет. 63. у мислях. Въ умѣ. до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. Ум. ми́сленька, мислонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Чуб. V. 401. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Чуб. V. 243. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять. Грин. III. 246.
Незлагока, -ки Несогласіе, разладъ. Бо ти старий, а я молода, то буде нами незлагода. Грин. III. 419.
Перечимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Перейти.
Пестрюга, -ги, ж. 1) Рыба Acipenser Stellatus, севрюга. Браун. 31. 2) Рыба Salmofario, форель. Вх. Пч. II. 20.
Поосолоджувати, -джую, -єш, гл. Усладить (многихъ).
Нас спонсорують: