Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Он ба де він ходе, а тут його шукають! Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь!
Бенькет, -ту, м. и пр. Cм. бенкет и пр.
Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Учора два верхівні бігло за возом.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia.
Голочванько, -ка, м. Убогій франтъ, бѣднякъ, желающій чваниться франтовствомъ.
Дякі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери дьячка.
Ма́цатися, -юся, -єшся, гл. 1) Ощупывать. Еней все мацався рукою, щоб не ввалитися куди. 2) Копаться, медленно дѣлать. Мацався, мацався мацько, доки вечір спобіг.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Талувати, -лую, -єш, гл.
1) Топтать. Свині город талують.
2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Я тобі казав: не талуй віри.
Там нар.
1) Тамъ. Там добре, де нас нема.
2) Туда. Де їдять, там пхайся.
3) Тогда, въ такомъ случаѣ. Ой там то тяжко, ой там то гірко, як хто кого невірно любить. Ум. таменька, таменьки, тамечка, тамечки, тамка, та́мки, тамкива.