Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазувати
зазувистий
зазуленька
зазулька
зазуля
заіржавіти
заіржати
заіскрити
заіскритися
заїдання
заїдати
заїдатися
заїди
заїдки
заїдливий
заїдня
заїжджати
заїжджий
заїжка
заїзд
заїздити
заїздити 2
заїздний
заїка
заїкатися
заїкуватий
заїнько
заїхати
заїчище
заїчка
зайвий
зайвина
зайво
зайворонок
зайда
зайдей
зайдений
зайдея
зайдиголова
зайдикати
зайдисвіт
зайдочка
займання
займанщина
займань
займати
займатися
займина
займити
займище
зайняти
зайолзаний
зайолозити
зайом
зайти
зайців
зайча
зайчатина
зайчачий
зайченя
зайчик
зайчиха
зайчиця
зайчичок
зайшлий
зак
закабли
закаблук
закаблучити
закаблучувати
закавраш
закавчати
закав'ядити
закадити
заказ
заказаний
заказати
заказник
заказувати
закайок
закакати
закал
закаламутити
закаламучувати
закалатати
закалець
закалічити
закалічіти
закальок
закалюжений
закаляти
закамарок
закаменити
закаменіти
закандзюбитися
закандзюблюватися
заканудити
заканючити
закапати
закапелок
закарбувати
закарваш
закарлюка
закарлючистий
закарлючити
закарлючка
закарлючувати
закарлючуватися
закасати
закастрити
закасувати
закасувати 2
закасуватися
закатний
закатований
закатувати
закахикати
закахкати
закацубнути
закацюбнути
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Дебелина́, -ни́, ж. Толщина, плотность. Вона дебелини оттака буде. Черниг. у.
Заслу́жчина, -ни, ж. = заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя? Грин. III. 206.
Незаздрий, -а, -е. 1) Независтливый. 2) Неревнивый.
Обковувати, -вую, -єш, сов. в. обкувати, -кую́, -єш, гл. 1) Оковывать, оковать кусокъ металла, обдѣлать ковкою. Я його (залізо) сам буду на горен класти, а ви тільки молотом обковуйте. Чуб. II. 239. 2) Оковывать, оковать. Обкували себе золотом. Левиц. І. 299. 3) Куковать, покуковать вокругъ чего. Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує. Н. п.
Осиковий, -а, -е. Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть. Рудч. Ск. І. 69.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Ральний, -а, -е. Относящійся къ ралу. залізо ральне. Желѣзо, употребляющееся для зубьевъ рала. Вас. 198.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Нас спонсорують: