Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
За́ко́н, -ну, м. 1) Зародышъ. там його́ й зако́ну нема́. Нѣтъ его тамъ и зародыша, нѣтъ и слѣда. 2) Загонь. Де ж такий закон є, щоб чоловіка нівечити. 3) Исповѣданіе, обрядъ, предписаніе религіи, обычая. Хитрий закон, що не зна ні чорт, ні піп, ні дякон. Князь ісповідував православну віру і кріпко тримався свого закону. Поховали громадою, як слід, по закону. Як раз по нашому закону пред нею шапочку ізняв. Ждіть від нас людей по закону увечері. в зако́н увести́: а) Сочетать законнымъ бракомъ. Нехай нас звінчає, та тогді вже явимось до матері. Вона, побачивши, що ти вже у закон уведена, не так буде на тебе жалкувати. б) Окрестить. Вже три дні, як дитина не хрещена... Не дай, Боже, якого случаю — і вмре не введена в закон. у зако́н уступи́ти. Вступить въ законный бракъ. Cм. еще закін.
Ми́ґа, -ґи, ж. Пантомима. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.
Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату.
Перемняти Cм. переминати.
Позатирати, -ра́ю, -єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала.
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме.
Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.