Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забулькотати
забулькотіти
забундючитися
забунтувати
забуритися
забуркотати
забуркукати
забурний
забуртати
забуртатися
забуртити
забурувати
забурунний
забурхати
забурчати
забути
забутіти
забутковий
забутний
забуток
забуття
забухикати
забучавіти
забуяти
завабити
заваблювати
завага
завагітніти
завагоніти
заваготіти
завада
заваджати
завадити
заважати I
заважати II
заважити
заважний
заважніти
заважувати
заважуватий
завала
завалий
завалистий
завалисто
завалити
завалувати
завальковий
завалькувати
завалькуватий
завальний
завалювання
завалювати
завалюватися
заваляти
завалятися
завалящий
завар
заварити
заварка
заварувати
заварювання
заварювати
заватра
завбільшки
завбожіти
завважити
заввиш
завволити
завгарити
завгеть
завглиб
завглибки
завглибшки
завгодно
завгодя
завгорити
завгородній
завгорювати
завгрубшки
завдаванка
завдавати
завдалеки
завдальшки
завдання
завдарім
завдати
завдаток
завдача
завдовж
завдовіти
завдруге
завдяки
завдячати
завдячений
заведений
заведення
заведено
заведенція
заведисвіток
заведія
завезиско
завезлиско
завезти
завейкати
завеличатися
заверба
завербувати
завергати
завередити
завередувати
заверетенитися
заверещати
заверниголова
завернути
завертайло
завертати
завертатися
завертаха
завертень
завертіти
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Жри́ця, -ці, ж. Жрица. А жриця Киприди, оргії цариця, поникла. Шевч. 605.
Кабурх! меж. Швырь! Кабурх той хліб у піч! Харьк. у.
Квартонька и кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Поринути 2, -ну́, -не́ш, гл. = пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула. Шевч. 359.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл. 1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари. Шевч. 180. 2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться. Г. Барв. 340.
Спроста нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень. Шевч. 176.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.
Нас спонсорують: