Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. Чуб. V. 880. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.
Кленина, -ни, ж. Кленовое дерево.
Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Обмазувати, -зую, -єш, сов. в. обмазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Обмазывать, обмазать. Замісила глину, полізла в піч, обчистила, обмазала. Рудч. Ск. II. 56. 2) Пачкать, выпачкать.
Опалий, -а, -е. Опавшій.
Роскрасити, -шу, -сиш, гл. Украсить. Тільки його раскрасила, що сивая шапка. Чуб. V. 206.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Ткацтво, -ва, с. 1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. І. 254. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк.  
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є. Канев. у.
Нас спонсорують: