Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Болісно. Cм. Болізно.
Зашлю́битися, -блюся, -бишся, гл. Обвѣнчаться, жениться, выйти замужъ. Зашлюбитись, не дощик перечекати. Ном. № 8851.
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить. Конот. у.
Розлучання, -ня, с. Разлука, разставаніе. Тяжке розлучання, моя мамцю, з тобов. Гол. І. 327. Ум. розлучаннячко.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. Звениг. у. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16. 3) Родъ дѣтской игры. КС. 1891. V. 207.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. Гол. Од. 21. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. Чуб. IV. 96. Вас. 167. Шух. І. 259. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Гол. Од. 77. Шух. І. 124, 132. Білі рушники — шовкові тороки. Н. п. Камен. у. Ум. торочок.
Трясавина, -ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Умислити Cм. умишляти.
Утолитися, -люся, -лишся, гл. Удовлетвориться. Ото їсть! ніяк не в)политься. Ото реготить! ніяк не виголиться. Н. Вол. у.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь. Мил. М. 54.
Нас спонсорують: