Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрюзитися
загрюкати
загрюкотіти
загрякотіти
загрянишний
загуба
загубити
загубитися
загубіль
загугнити
загугнявіти
загуготіти
загуда
загудити
загудіти
загукати
загуляти
загуляти 2
загулятися
загуменний
загумення
загуменок
загупати
загурити
загуритися
загуркотати
загурчати
загуряти
загурятися
загусати
загусти
загутати
загутатися
заґавити
заґавитися
заґвалтувати
заґеґотати
заґедзелити
заґедзкатися
заґелґати
заґелкати
заґерґотати
заґерґотіти
заґеровувати
заґрундзьовувати
заґудзлити
зад 1
зад 2
задава
задавати
задаватися
задавити
задавійко
задавлячка
задавнений
задавнення
задавнити
задавнювати
задавнюватися
задання
задар
задарити
задарь
задарювати
задати
задаток
задача
задвигтіти
задвижати
задвірковий
задвірок
задвоякий
задекретувати
заденчити
задера
задерака
задерачка
задеревіти
задерев'яніти
задержати
задержувати
задержуватися
задерика
задерикуватий
задерихвіст
задерій
задернувати
задернути
задерти
задесенець
задесенський
задесенщина
задешевіти
заджерґотати
заджеркотіти
заджижчати
задзвеніти
задзвонити
задзвонитися
задзеленькотіти
задзеленьчати
задзєкати
задзижчати
задзичати
задзігорити
задзюрити
задзюркотати
задзюркотіти
задзюрчати
задибати
задивитися
задивлятися
задивувати
задивуватися
задимати
задимити
задимка
задимлювати
задимувати
задинати
Готі́в, гото́в, -ва, -во. Н. Вол. у. и гото́вий, -а, -е. 1) Готовый, приготовленный. До готового хліба знайдеться губа. Ном. У Бога все готово. Ном. № 22. 2) Гото́ві гро́ші. Наличныя деньги. Ном. № 5239. Купив за готові гроші., Ум. Готове́нький. Ном. № 13661.
Джума́к, -ка́, м. = Чумак. Чуб. І. 178.
Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Обжигать, обжечь. 2) Отоплять, отопить.
Підгодити Cм. підгожати.
Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78. 2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо. Чуб. II. 135.
Червений, -а, -е. = червоний. Угор. Червене вино. Гол. II. 712. Вільха черевна. Гн. І. 26.
Нас спонсорують: