Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задирак
задирака
задиракуватий
задирати
задиратися
задирга
задиркуватий
задирливий
задирчастий
задих
задиханий
задихатися 1
задихатися 2
задихливий
задишливий
задівати
задіватися
заділитися
заділувати
задіти 2
задіяний
задки
задкувати
задля
задлятися
задмухати
заднити
задниця
задній
задніпров'я
задніпрянець
задніпрянський
заднянка
задобід
задобіддя
задобідній
задобре
задовбати
задовбувати
задовжатися
задовжитися
задовіл
задоволення
задовольнити
задовольняти
задоїти
задок
задосить
задощитися
задрати
задратувати
задриґати
задристати
задристатися
задріботіти
задріжати
задрімати
задріматися
задрімнути
задріпа
задріпанець
задріпаний
задріпанка
задріпати
задріпувати
задріпуватися
задробити
задрочитися
задруге
задрьопаний
задубити
задубіти
задублювати
задублюватися
задубти
задувати
задувка
задудніти
задум
задума
задуманий
задуманість
задумати
задумливий
задумувати
задумуватися
задумшливий
задунайський
задурити
задуркати
задурювати
задути
задутий
задутися
задуха
задушити
задушитися
задушний
задушник
задушниця
задуявка
задьор
задьорний
задякувати
заєдно
заєць зайця
заєчка
зажадати
зажаліти
зажалкувати
зажарити
зажарітися
зажартий
зажартість
зажартувати
зажати
зажахтіти
зажвакати
заждати
зажевріти
Відкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. відкопатися, -паюся, -єшся, гл. Откапываться, откопаться.
Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.
За́бережень, -жня, м. Ледъ возлѣ берега. Річка ще не замерзла, а забережні вже є. Міусск. окр.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Клюпати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать. Вх. Зн. 26. 2) = клюкати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево. Вх. Зн. 26.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. ЗОЮР. II. 30. Чи воно яка князівна, чи королівна? Рудч. Ск. II. 46.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Привітниця, -ці, ж. Привѣтливая женщина. І нашим, коморам клюшниця, і нашому роду привітниця. Чуб. V. 727.
Трунов, -нви, ж. = трунва. Вх. Зн. 71.
Нас спонсорують: