Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задирак
задирака
задиракуватий
задирати
задиратися
задирга
задиркуватий
задирливий
задирчастий
задих
задиханий
задихатися 1
задихатися 2
задихливий
задишливий
задівати
задіватися
заділитися
заділувати
задіти 2
задіяний
задки
задкувати
задля
задлятися
задмухати
заднити
задниця
задній
задніпров'я
задніпрянець
задніпрянський
заднянка
задобід
задобіддя
задобідній
задобре
задовбати
задовбувати
задовжатися
задовжитися
задовіл
задоволення
задовольнити
задовольняти
задоїти
задок
задосить
задощитися
задрати
задратувати
задриґати
задристати
задристатися
задріботіти
задріжати
задрімати
задріматися
задрімнути
задріпа
задріпанець
задріпаний
задріпанка
задріпати
задріпувати
задріпуватися
задробити
задрочитися
задруге
задрьопаний
задубити
задубіти
задублювати
задублюватися
задубти
задувати
задувка
задудніти
задум
задума
задуманий
задуманість
задумати
задумливий
задумувати
задумуватися
задумшливий
задунайський
задурити
задуркати
задурювати
задути
задутий
задутися
задуха
задушити
задушитися
задушний
задушник
задушниця
задуявка
задьор
задьорний
задякувати
заєдно
заєць зайця
заєчка
зажадати
зажаліти
зажалкувати
зажарити
зажарітися
зажартий
зажартість
зажартувати
зажати
зажахтіти
зажвакати
заждати
зажевріти
Баштанище, -ща, с. Поле, бывшее подъ бакшей.
Вирятуватися, -туюся, -єшся, гл. Спастись, избавиться отъ бѣды, выйти изъ затрудненій. Рудч. Ск. II. 114.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Дорогото́ва, -ви, ж. Дорогая цѣна. Для дороготови і батька продать готови. Ном. № 10518.
Малоси́льний, -а, -е. = малосилий. Оженив мене малолітнього, малолітнього, малосильного. Грин. III. 339.
Милува́тися, -луюся, -єшся, гл. 1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. Мет. 25. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Левиц. І. 269. Милувався такою вродливою красою. Мир. ХРВ. 61.
Позацвітитися, -таємося, -єтеся, гл. = позацвітати. На полиці паляниці позацвітались. Чуб. V. 1171.
Поперепинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и переп'ясти, но во множествѣ.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.
Рибаха, -хи, ж. Рыба, большая рыба. Вживають вони щуку-рибаху. АД. II. 40.
Нас спонсорують: