Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задирак
задирака
задиракуватий
задирати
задиратися
задирга
задиркуватий
задирливий
задирчастий
задих
задиханий
задихатися 1
задихатися 2
задихливий
задишливий
задівати
задіватися
заділитися
заділувати
задіти 2
задіяний
задки
задкувати
задля
задлятися
задмухати
заднити
задниця
задній
задніпров'я
задніпрянець
задніпрянський
заднянка
задобід
задобіддя
задобідній
задобре
задовбати
задовбувати
задовжатися
задовжитися
задовіл
задоволення
задовольнити
задовольняти
задоїти
задок
задосить
задощитися
задрати
задратувати
задриґати
задристати
задристатися
задріботіти
задріжати
задрімати
задріматися
задрімнути
задріпа
задріпанець
задріпаний
задріпанка
задріпати
задріпувати
задріпуватися
задробити
задрочитися
задруге
задрьопаний
задубити
задубіти
задублювати
задублюватися
задубти
задувати
задувка
задудніти
задум
задума
задуманий
задуманість
задумати
задумливий
задумувати
задумуватися
задумшливий
задунайський
задурити
задуркати
задурювати
задути
задутий
задутися
задуха
задушити
задушитися
задушний
задушник
задушниця
задуявка
задьор
задьорний
задякувати
заєдно
заєць зайця
заєчка
зажадати
зажаліти
зажалкувати
зажарити
зажарітися
зажартий
зажартість
зажартувати
зажати
зажахтіти
зажвакати
заждати
зажевріти
Архимандри́чий, -а, -е. Архимандритскій. Ввійшов архимандрит. На його грудях заблищав архимандричий хрест. Левиц. Пов. 317. Архимандрича ряса. Морд. ІІ. 32.
Барз, барзе, барзо, нар. Очень. Вода барз нечиста. Гол. IV. 522. І старшу сестру барзе зневажав. О. 1862. ѴІІІ. 23. Та ще у неділю, барзо рано-пораненьку, не сива зозуля закувала. Дума. А в мене шапка, барзо дорога. Чуб. V. 161.
Для пред. 1) Для. Любисточок — для дівочок, василечки для пахощей, а м'яточка — для любощів. Мет. 311. Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Ном. № 4721. Для малого манастиря, мала й милостина. Ном. № 4537. 2) По. Діти тяли, кров ілляли для росказу твоєго. Чуб. III. 378. 3) Потому, поэтому. Ти думаєш, що ти красна і для того така щасна. Млр. л. сб. 325.
Збро́я, -ро́ї, ж. Оружіе. То старшая сестра коника виводить, а середульша зброю виносить. Макс. (1849), 7. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208.
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. Н. Вол. у.
Знимка, -ки, ж. Льстивая женщина, подлиза. Подольск. г.
Натирати, -ра́ю, -єш, сов. в. нате́рти, -тру́, -треш, гл. 1) Натирать, натереть. Знайшла ріпу, натерла на тертушку. Мир. Пов. II. 52. 2) Напирать, напереть. Козаки на піхоту міцно натирали. Гол. І. 34. 3) Настаивать, докучать. Не натирай, бо бачиш, що ніколи. Брацл. у.
Переривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перерити, -рию, -єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають. К. Іов. 64.
Принадність, -ности, ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице. К. Дз. 87.
Рід, ро́ду, м. 1) Родъ, родственники, фамилія. Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвідала. Ном. № 7274. В мене батька немає і рід не приймає. Чуб. Нема в його ні роду-родини, та нема в його ні вірної дружини. Чуб. V. 268. 2) Родъ, племя, происхожденіе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771. Баба з пекла родом. Ном. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. 2) Порода. Родом кури чубаті. Ном. № 7982. Такий уже в їх рід, що вони всі низенькі та натоптувані. Кобел. у. 4) з-роду = зроду. Не було добра з-роду, не буде й до гробу. Ном. № 2030. 5) на роду написано. Суждено. Що написано на роду, того не обійдеш на льоду. Ном. № 8951. 6) ро́дом = зроду. Кого не любила і родом не знала, то судив мені дідько. Чуб. Ум. родик, родо́чок, родонько. Чуб. V. 760, 463.
Нас спонсорують: