Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задирак
задирака
задиракуватий
задирати
задиратися
задирга
задиркуватий
задирливий
задирчастий
задих
задиханий
задихатися 1
задихатися 2
задихливий
задишливий
задівати
задіватися
заділитися
заділувати
задіти 2
задіяний
задки
задкувати
задля
задлятися
задмухати
заднити
задниця
задній
задніпров'я
задніпрянець
задніпрянський
заднянка
задобід
задобіддя
задобідній
задобре
задовбати
задовбувати
задовжатися
задовжитися
задовіл
задоволення
задовольнити
задовольняти
задоїти
задок
задосить
задощитися
задрати
задратувати
задриґати
задристати
задристатися
задріботіти
задріжати
задрімати
задріматися
задрімнути
задріпа
задріпанець
задріпаний
задріпанка
задріпати
задріпувати
задріпуватися
задробити
задрочитися
задруге
задрьопаний
задубити
задубіти
задублювати
задублюватися
задубти
задувати
задувка
задудніти
задум
задума
задуманий
задуманість
задумати
задумливий
задумувати
задумуватися
задумшливий
задунайський
задурити
задуркати
задурювати
задути
задутий
задутися
задуха
задушити
задушитися
задушний
задушник
задушниця
задуявка
задьор
задьорний
задякувати
заєдно
заєць зайця
заєчка
зажадати
зажаліти
зажалкувати
зажарити
зажарітися
зажартий
зажартість
зажартувати
зажати
зажахтіти
зажвакати
заждати
зажевріти
Біжниця, -ці, ж. 1) = божниця. 2) Храмъ. Соломон біжницю ставив. Гн. І. 51.
Відгукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відгукнутися, -нуся, -нешся, гл. Откликаться; откликнуться. На моє прохання відгукнулись.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Кунтуш, -ша, м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Мкр. Н. Гуляй душа без кунтуша, лиха прикупивши. Ном. № 12502. Єремія... був у багатому кунтуші. Стор. МПр. 76.
Накази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. 1) Набѣситься. 2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ). Угор.
Недогляд, -ду, м. Недосмотръ. Сим. 198.
Опонець, -нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. І. 236.
Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих. МВ. (О. 1862. І. 83).
Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.
Нас спонсорують: