Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколивати
заколисати
заколисувати
заколихати
заколихувати
заколихуватися
заколоджувати
заколоситися
заколот
заколота
заколоти
заколотися
заколотити
заколотитися
заколоток
заколочувати
заколупити
заколядувати
закомезитися
закомешитися
закомірок
закон
законити
законний
законність
законовалити
законодавець
законтрактувати
законюватися
законяти
законятися
закопанець
закопати
закопилити
закопилювати
закопирсати
закопирчувати
закопотіти
закопошитися
закоптити
закоптілий
закопування
закопувати
закопуватися
закопчувати
закопчуватися
закордонець
закордонний
закордонник
закоренити
закоренювати
закоренюватися
закоржавіти
закоростявіти
закортіти
закорчавіти
закорючити
закосити
закосичити
закосичувати
закосичуватися
закосок
закостричитися
закосянин
закот
закота
закотистий
закотити
закоханець
закоханий
закохання
закохати
закохувати
закохуватися
закоцюрбитися
закочистий
закочувати
закочуватися
закоштувати
закошувати
закощавіти
закрадатися
закрайок
закрапати
закрасити
закрасти
закрастися
закрасуватися
закрашати
закрашатися
закраяти
закректати
закрепа
закрепити
закрепитися
закривання
закривати
закриватися
закривдити
закривити
закривитися
закривіти
закрильщик
закрити
закритний
закричати
закришити
закришка
закришталюватися
закришувати
закрівавити
закрівавитися
закріпа
закріпити
закріпляти
закріплятися
закріпостити
закріпощати
закріпощатися
закровлений
Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.
Вершильні вила Вилы, которыми подаютъ сѣно при вершеніи стога.
Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Ком. ІІ. № 745. Було собі два попи здорових і грубил. Чуб. II. 335. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... ЗОЮР. І. 12. 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Кобел. у. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Кілька, кільки и кілько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Левиц. І. 18. Я кільком казав — коли не хотять. Н. Вол. у. То хустку купила, то сорочок справила кільки. МВ. І. 28. Сила одного чоловіка або кількох людей. Левиц. І. (Правда 1868, 415).
Общипати Cм. общипувати.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка. Мнж. 125.
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Мет. 67. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають. Мкр. Н. 26.
Самочуття, -тя, с. Самочувствіе, самосознаніе. Нага тільки вік знає, чого стоїть сей орган (нар. слово) національного самочуття. К. ХП. 121.
Сосновий, -а, -е. Сосновый. Сосновеє відеречко, — дубовеє денечко. Мет. 27.
Турунчук, -ка, м. Быстрый и глубокій протокъ, рукавъ рѣки. Одесс. у. Браун. 4.
Нас спонсорують: