Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Забірня́к, -ка, м. Взявшій авансомъ плату (деньгами или натурой) за будущую работу.
Міркува́тися, -куюся, -єшся, гл. 1) Соображаться съ чѣмъ, примѣняться къ чему. 2) Удерживаться, воздерживаться.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Переиначувати, -чую, -єш, сов. в. переиначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна.
Перекривати, -ва́ю, -єш, сов. в. перекрити, -кри́ю, -єш, гл. Перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Поганий, -а, -е. 1) Дурной, плохой. Царь як покуштує борщ, аж він такий поганий. Велів поганій буть погоді. Деревце почало казать, яке йому життя погане.
2) Некрасивый. Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Ум. поганенький. Я знаю однієї поганенької (пісні).
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало.
Причиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. причини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Притворять, притворить. Скриплять мої ворітечка, ніхто не причинить.
2) Прибавлять, прибавить. Я нічого не причиняю, кажу то, що він казав. Причинив собі роботи. Причини вам, Боже, віку.
Розсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсікти, -січу, -чеш, гл. Рассѣкать, разсѣчь. Мечем гострим розсікає і о камінь розбиває.