Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколивати
заколисати
заколисувати
заколихати
заколихувати
заколихуватися
заколоджувати
заколоситися
заколот
заколота
заколоти
заколотися
заколотити
заколотитися
заколоток
заколочувати
заколупити
заколядувати
закомезитися
закомешитися
закомірок
закон
законити
законний
законність
законовалити
законодавець
законтрактувати
законюватися
законяти
законятися
закопанець
закопати
закопилити
закопилювати
закопирсати
закопирчувати
закопотіти
закопошитися
закоптити
закоптілий
закопування
закопувати
закопуватися
закопчувати
закопчуватися
закордонець
закордонний
закордонник
закоренити
закоренювати
закоренюватися
закоржавіти
закоростявіти
закортіти
закорчавіти
закорючити
закосити
закосичити
закосичувати
закосичуватися
закосок
закостричитися
закосянин
закот
закота
закотистий
закотити
закоханець
закоханий
закохання
закохати
закохувати
закохуватися
закоцюрбитися
закочистий
закочувати
закочуватися
закоштувати
закошувати
закощавіти
закрадатися
закрайок
закрапати
закрасити
закрасти
закрастися
закрасуватися
закрашати
закрашатися
закраяти
закректати
закрепа
закрепити
закрепитися
закривання
закривати
закриватися
закривдити
закривити
закривитися
закривіти
закрильщик
закрити
закритний
закричати
закришити
закришка
закришталюватися
закришувати
закрівавити
закрівавитися
закріпа
закріпити
закріпляти
закріплятися
закріпостити
закріпощати
закріпощатися
закровлений
Де́ржаво, -ва ср. То же, что и держава 1, а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити. Волч. у.
Зака́л, -лу, м. и зака́ла, -ли, ж. 1) Въ хлѣбѣ: закалъ, нерыхлый слой хлѣба надъ нижней коркой. 2) Трещина, скважина. Направо ся тягне широкий мур, а в мурі щось чути, шепоче, вендровник звертає там очі, аж тутки в закалі, гей срібний шнур, збігаються нори в студений чур. Федьк. I. 93. Ум. зака́лець. Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався: закалець на палець. Ном. № 12283.
Збоя́тися, збою́ся, збої́шся, гл. Убояться, испугаться. Не лякайте, бо не збоюсь. Грин. II. 307. Як п'ян, то копитан; а як проспався, то й свині збоявся. Ном. № 11484.
Здохли́на, -ни, ж. = здохленина. Вх. Зн. 21.
Зненазнімка нар. = знезнімка. Харьк.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Проскакувати, -кую, -єш, сов. в. проско́чити, -чу, -чиш, гл. Проскакивать, проскочить. На селі стихло; хиба де стукне віконце або проскочить під ворітьми хисткий парубок. МВ. І. 106. Як скочив — і проскочив тоті дві гори. Драг. 284.
Розжовувати, -вую, -єш, сов. в. розжувати, -жую́, -єш, гл. 1) Разжевывать, разжевать. Розжуй та ще й у рот положи. Ном. № 6407. 2) Обдумывать, обдумать, сообразить. Що маєш казати, то попереду розжуй. Ном. № 12873.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Нас спонсорують: