Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знегіддя
знегода
знежитися
знезнімки
знелюдіти
знемага
знемаганий
знемагати
знемилити
знемилитися
знемиліти
знемога
знемогати
знемогтися
знемочи
знемощіти
зненавидіти
зненавистити
зненазнімка
зненапа
зненацька
знеобачка
знеохотити
знеохочувати
знесення
знесиліти
знеславити
знеславлювати
знести
знестямка
знетельки
знетушити
знехотя
знехтати
знехтування
знехтувати
знечев'я
зниділий
знидіти
знижати
знижатися
знизати
знизити
знизнути
знизнутися
знизу
знизувати
знийти
зникати
зникнути
знимець
знимка
знирнути
знититися
знишка
знишкнути
знищення
знищити
знищіти
знищувати
знівечити
знівечитися
знігатися
зніжити
зніжувати
знікчемнілий
знікчемніти
знімати
зніматися
зніміти
знімчити
знімчитися
знісок
зніт
знітийник
знітитися
знічев'я
знов
зновити
зновляти
знововірений
знову
знос
зносатіти тію
зносити
зносити 2
зноситися 1
зноситися 2
зносок
зночі
зношати
знудити
знудитися
знудіти
знущання
знущатися
знюхати
знюхатися
зняти
зо
зобати
зобачати
зобачення
зобачити
зобгати
зобгатися
зобідити
зобіжати
зобрати
зоброкувати
зобува
зобувати
зобуватися
зовзиля
зовиця
зовсі
зовсім
зовухна
зов'ялий
зоглядати
Вичастувати, -тую, -єш, гл. Истратить, потчивая. Оставалась пляшка спотикачу. Піди ж принеси, коли не вичастувала ким. Котл. МЧ. 470.
Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Кателик, -ка, м. Католикъ. Іще не заржавіла і шабля, моя сваха... Таки вона й тепер як би розозлилась, то не один кателик лобом догори стане. ЗОЮР. І. 318.
Мину́та, -ти, ж. Минута. А хто любить та покине, — не діжде минути. Мет. 70.
Наду́ти, -ся. Cм. надимати, -ся.
Перечасувати, -су́ю, -єш, гл. Переждать, повременить. Як перейде дорогу лиха година, то не йди, вернись та перечасуй, то тоді вже йди. Лебед. у. Тупотун переписував, довгим товаришам пересміятись і став далі казати. Г. Барв. 314.
Повідвозити, -жу, -зиш, гл. Отвезти (во множествѣ).
Повпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. Чуб. II. 362. І ми таки повпивались, особливе пан. Стор. II. 26. Повпивались були його поезією. К. (Хата. VIII.). 2) Впиться (во множествѣ). Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима. Мир. ХРВ. 6.
Пропалати, -ла́ю, -єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (Cм. палати 3). Пропалай мені мак.
Ужитковий, -а, -е. Годный къ употребленію. Ужиткове дерево. Вх. Лем. 476.
Нас спонсорують: