Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знегіддя
знегода
знежитися
знезнімки
знелюдіти
знемага
знемаганий
знемагати
знемилити
знемилитися
знемиліти
знемога
знемогати
знемогтися
знемочи
знемощіти
зненавидіти
зненавистити
зненазнімка
зненапа
зненацька
знеобачка
знеохотити
знеохочувати
знесення
знесиліти
знеславити
знеславлювати
знести
знестямка
знетельки
знетушити
знехотя
знехтати
знехтування
знехтувати
знечев'я
зниділий
знидіти
знижати
знижатися
знизати
знизити
знизнути
знизнутися
знизу
знизувати
знийти
зникати
зникнути
знимець
знимка
знирнути
знититися
знишка
знишкнути
знищення
знищити
знищіти
знищувати
знівечити
знівечитися
знігатися
зніжити
зніжувати
знікчемнілий
знікчемніти
знімати
зніматися
зніміти
знімчити
знімчитися
знісок
зніт
знітийник
знітитися
знічев'я
знов
зновити
зновляти
знововірений
знову
знос
зносатіти тію
зносити
зносити 2
зноситися 1
зноситися 2
зносок
зночі
зношати
знудити
знудитися
знудіти
знущання
знущатися
знюхати
знюхатися
зняти
зо
зобати
зобачати
зобачення
зобачити
зобгати
зобгатися
зобідити
зобіжати
зобрати
зоброкувати
зобува
зобувати
зобуватися
зовзиля
зовиця
зовсі
зовсім
зовухна
зов'ялий
зоглядати
Догоряти IІ Cм. Догаряти.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена. Зміев. у.
Залата́ти Cм. залатувати.
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.
Лу́ча нар. Въ выраж. куди луча. Куда попало, куда зря. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. IV. 171. Вся піхота (й)шла в ворота, вона — куди луча. КС. 1882. IV. 171. Cм. лучити.
Муги́кати, -каю, -єш, гл. Пѣть подъ носъ, мурлыкать. Гуляв собі пренеповинний в саду та арію якусь мугикав стиха. Шевч. 556.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у. 3) Ложа (у ружья). Балт. у. 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.). 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. Желех. 2) = дядина. Желех. Вх. Лем. 470.  
Темносірий, -а, -е. Темносѣрый. Шейк.
Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.