Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змикитити
змикнути
змилини
змилити
змилитися
змилка
змилок
змилосердитися
змилоститися
змилування
змилуватися
змилювати
змилюватися
змимрити
змирити
змиршавіти
змирщина
змисел
змислений
змислити
змисний
змити
змідніти
зміж
змізкувати
зміїв
зміїний
зміїха
змій
змійка
змійок
зміна
змінити
змінний
змінчик
зміняти I
зміняти II
змінятися I
змінятися II
змірати
змірити
зміркувати
зміркуватися
змірок
зміряти
змісити
змістити
змітати
змітка
змітки
зміток
зміцнити
зміцніти
зміцнювати
змішання
змішати
змішувати
змішуватися
зміщати
зміщатися
зміюк
зміюка
змія
зміястий
змлоїти
змова
змовини
змовити
змовка
змовкати
змовленник
змовляти
змовлятися
змовчати
змога
змогти
змогтися
зможність
змокати
змоклий
змокравіти
змокріти
змокти
змолодикувати
змолодіти
змолоду
змолоти
змолотися
змолотити
змолочувати
зморгнути
зморгнутися
змордувати
змордуватися
зморити
зморитися
зморозити
зморокувати
зморхнутися
зморхтися
зморшка
зморшкуватий
зморщити
зморщитися
зморщка
змоскалілий
змоскаліти
змоскалювати
змостити
змотати
змотувати
змотуватися
змотузити
змочи
змочити
змочувати
змощувати
змощуватися
змрік
змружити
Бевкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.
Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Кружало, -ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. МВ. Аж кружало витоптав, танцюючи. Св. Л. 207. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Вас. 167. Ум. кружалко, кружальце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем. Ком. І.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Окопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. = обкопуватися, обкопатися.
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Рільництво, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння. Ком. Р. І. 50.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. Cм. убіж.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. шибка.
Нас спонсорують: