Головенька, -ки, ж.
1) = головешка 1.
2) = головачка.
Зносити, -шу, -сиш, сов. в. знести, -су, -сеш, гл. 1) Сносить, снести съ чего либо внизъ или съ какого либо мѣста. «Зносьте худобу!» А добра ж то повнісінький віз, іще й намисто товсте. Стали зносить. Тиха вода, тиха, бережечки зносить. А далі і знесло млинок. 2) Снашивать, снести изъ разныхъ мѣстъ въ одно. 3 нечистою силою збірає і зносить людям гроші. 3) Сносить, снести снизу вверхъ. Зніс на горище мішок з половою. Зносють на віз скриню. 4) Поднимать, поднять, возносить, вознести. Високо к небу очі свої зносять. Як знесете вгору сина. 5) Рубить, срубить, срѣзать, снять. Так живо ниву знесемо. Тобі голову знесу по самі плечі. 6) Переносить, перенести, выносить, вынести, вытерпѣть. Ой як важко сплисти море, то так тяжко знести горе. Гаразду знести не може, а біду терпить. 7) Уничтожать, уничтожить, упразднять, упразднить, отмѣнить. Мало не пів села пожежа знесла. Їхній приговор знесуть. Хвалиться знести всю шляхту й панство. 8). Только сов. в. О яйцахъ: снести. Та була в їх курочка ряба, та злізла на поличку, та знесла яєчко. 9) зносити мислі, зносити мислям. Думать. Я до тебе не говорю, тілько мислі зношу. Мислоньки мене зносять. 10) — голово́ю. Быть въ состояніи по своему уму сдѣлать что-либо, соображать, сообразить, уразумѣть. Чи він би ж громадське діло зніс головою. Що ж вам, свату, вражу я? Їй Богу й головою не знесу. 11) охо́та зносе. Охота есть, берегъ. Як зносе його охота ковалювати, най учиться.
Капелина, -ни, капели́нка, -ки, капели́ночка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Крім пред. Кромѣ. Крім церков святих. Кохав він еще крім мене другі.
Куропатва, -ви, ж. Куропатка. Мудрий! Ззів куропатву, а каже, що одгризлась.
Ніхтогісінько мѣст. нескл. Рѣшительно никто. Не ти брехню провадиш, бо ніхтогісінько не чув і не бачив такого.
Облесно нар. = облесливо.
Повстина, -ни, ж. Кусокъ, штука войлока. Положіт її на теплу і суху повстину.
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).