Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Вихоплювати, -люю, -єш, сов. в. вихопити, -плю, -пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу. Шевч. 189.
Перебуватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -буюся, -єшся, гл. Перемѣнять, перемѣнить на себѣ обувь, переобуваться, переобуться. Ном. № 5472.
Переділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. переділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, подѣлиться. Переділилися удвох. Рудч. Ск. І. 30. Бігли через лісочок (кози), вхопили кленовий листочок, та й тим переділились. КС. 1883. IX. 222.
Похресниця, -ці, ж. Крестница. Камен. у.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Стікати, -ка́ю, -єш, сов. в. стекти, стечу, -чеш, гл. 1) Стекать, стечь. Як добрий став, — риба буде, а стече, — болото буде. Ном. № 7157. 2) Сдѣлаться тощимъ, захирѣть (о растеніи)? (Пшениця) на вмолот не теє. Видно дощі захопили, як красувалася: стекла: сказано, зерно як мачина. Мир. ХРВ. 350. 3) Хватать, хватить, стать. Вже тепер у мене здоровя не стіка. Лебед. у. Хиба у нас грошей не стече весілля справити. Зміев. у. Стікає й розуму таке робити! Харьк.
Утикати II, -каю, -єш, сов. в. уткати, утчу, -чеш, гл. 1) Вставлять, вставить въ ткань во время тканья, воткать. 2) Только сов. в. Соткать извѣстное количество. Учора як воно (дитина) успалосє, то так довго спало: цілу губку я уткала. Черн. у.
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть. Мнж. 193.
Фафрати, -раю, -єш, гл. Невнятно говорить, шепелявить. Вх. Лем. 477.
Нас спонсорують: