А-а-а, меж. Колыбельный припѣвъ: бай-бай! А-а-а, люлі! Налетіли гулі, стали думати-гадати, як дитину годувати.
Батожити, -жу, -жиш, гл. Бить кнутомъ.
Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Генеральша, -ші, ж. Генеральша. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів.
Градови́й, -а́, -е́. Градовой. Пищать, як дідько в градовій хмарі.
Дохожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = дохо́дити. 1) Нехай би нас стали козаки зачувати, до нас дохожати, смерти нашої доглядати. 2) Я до тебе, дівчинонько, я до тебе дохожав, я до тебе, серце моє, чорну стежку утоптав. Слічная панна да там дохожала, злото позбірала, золотару дала. 3) до ро́зуму дохожа́ти. Созрѣвать умственно. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молодії подружжя знахожати.
Ме! меж., выражающее блеяніе овцы. Прийде коза до воза да й скаже: ме! Ні ґу, ні ме. Ничего не можетъ сказать.
Низянин, -на, м.
1) Живущій въ нижней части села.
2) Живущій въ бассейнѣ нижняго теченія рѣки.
Подовшати, -шаю, -єш, гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл.
1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. У куми в гостях була та й не стовкла пшона.
2) Истолочь.
3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно.