Бурхайло, -ла, м. Порывистый вѣтеръ, штормъ.
Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. Не доберу свого ума. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. Добрали способу, як без коней їздити. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Дознава́ння, -ня, с. 1) Узнаваніе, развѣдываніе. 2) Испытаніе, изслѣдованіе.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились.
Обгидитися, -джуся, -дишся, гл. Испачкаться, огадиться. Юшкою його обмочать, чоловік обгидиться.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся.
Туркотання, -ня, с.
1) Воркованіе.
2) Ворчаніе.
3) Толкованіе одного и того же.
4) Стукъ.
Узда, -ди, ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь.