Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Дожартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Дошутиться. От ви й дожартувалися з своєю унією. Хата. 154.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Вх. Зн. 31. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Офіція, -ції, ж. Служба. Не хазяйнував він, а терся по офіціях: то за писаря був у скарбу, то коло винниці, то за підлісничого був. Св. Л. 275.
Перерубувати, -бую, -єш, сов. в. переруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Перерубывать, перерубить.
Тирикати, -каю, -єш, гл. 1) Плохо играть на скрипкѣ. Шейк. 2) Играть качалкою на маґільни́ці. Шейк.  
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Цурати, -раю, -єш, цуратися, -раюся, -єшся, гл. Чуждаться кого, удаляться отъ кого. Не цурай мене, серце. Чуб. V. 256. Як здоров чоловік, то всяк його кохає, а при лихій годині і рід його цурає. КС. 1883. ІІ. 469. Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки. Ном. Цурався сіряка, а тепер і онучі радий. Ком. Пр. № 51.4.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.
Нас спонсорують: