Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загавкати
загавкотіти
загаворонитися
загагакати
загад
загадати
загадка
загадування
загадувати
загадуватися
загаждати
загаїти
загай
загайка
загайкати
загайко
загайний
загайно
загайство
загакливець
загакливий
загакуватися
загал
загалаванитися
загаласувати
загалом
загалунити
загалунювати
загалунюватися
загальмувати
загальний
загальник
загальниця
загальність
загамкати
загаморитися
загамування
загамувати
загамуватися
заганити
заганьбити
заганяти
заганятися
загапкатися
загаптувати
загара
загарбання
загарбати
загардувати
загарикати
загаркатися
загарливий
загартовувати
загартовуватися
загарувати
загарцюватися
загарчати
загарь
загасати
загасити
загаснути
загата
загативода
загатистий
загатити
загачувати
загачувати 2
загаювання
загаювати
загаюватися
загвинтити
загвіздок
загвозджувати
загейкати
загеркотати
загиб
загиба
загибання
загибати
загибель
загибно
загибнути
загибок
загиджувати
загилити
загилювати
загин
загинати
загинатися
загинути
загиржати
загирити
загівляти
загін
загінчай
загірній
загір'я
загладжувати
загледіти
заглемедзок
заглемездий
заглемезий
заглитнутися
заглобити
заглотити
заглузувати
заглушати
заглушувати
заглягати
заглядання
заглядати
заглядатися
заглядіти
заглянути
загмороздити
загнати
загнести
загнибіда
загнивати
загниватися
Байрака, -ки, ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Мет. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Безумний, -а, -е. Неразумный, глупый, безумный. Дурна тая, безумная дівонька, що полюбила п'яниченьку старого. Чуб. V. 599.
Горішня́нин, -на, м. Живущій на верхнемъ концѣ села. Фр. Пp. 72.
Жо́лу́дик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.
Кухарство, -ва, с. Поваренное искусство, стряпня. Н. Вол. у.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Ма́тка, -ки, ж. 1) = мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б'є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906. 2) пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. І. 405. 3) Самка, имѣющая дѣтей. Ласкаве телятко дві матки ссе. Ном. № 3302. 4) Пчела — самка, матка. А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. К. 5) = матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. Г. Барв. 147. 6) Ум. отъ мата. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. Мир. ХРВ. 126. 7) Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458. 8)жи́тна = матиця 4. Вх. Лем. 434.
Мочи́, мо́жу, -жеш, гл. = могти. Желех.
Рейка, -ки, ж. Рельсъ. Екатер. у.
Швирдиць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.
Нас спонсорують: