Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загавкати
загавкотіти
загаворонитися
загагакати
загад
загадати
загадка
загадування
загадувати
загадуватися
загаждати
загаїти
загай
загайка
загайкати
загайко
загайний
загайно
загайство
загакливець
загакливий
загакуватися
загал
загалаванитися
загаласувати
загалом
загалунити
загалунювати
загалунюватися
загальмувати
загальний
загальник
загальниця
загальність
загамкати
загаморитися
загамування
загамувати
загамуватися
заганити
заганьбити
заганяти
заганятися
загапкатися
загаптувати
загара
загарбання
загарбати
загардувати
загарикати
загаркатися
загарливий
загартовувати
загартовуватися
загарувати
загарцюватися
загарчати
загарь
загасати
загасити
загаснути
загата
загативода
загатистий
загатити
загачувати
загачувати 2
загаювання
загаювати
загаюватися
загвинтити
загвіздок
загвозджувати
загейкати
загеркотати
загиб
загиба
загибання
загибати
загибель
загибно
загибнути
загибок
загиджувати
загилити
загилювати
загин
загинати
загинатися
загинути
загиржати
загирити
загівляти
загін
загінчай
загірній
загір'я
загладжувати
загледіти
заглемедзок
заглемездий
заглемезий
заглитнутися
заглобити
заглотити
заглузувати
заглушати
заглушувати
заглягати
заглядання
заглядати
заглядатися
заглядіти
заглянути
загмороздити
загнати
загнести
загнибіда
загнивати
загниватися
Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити». Ном. № 4007.
Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Ді́ятися гл. безл. 1) Дѣлаться, происходить. Не так то діється все скоро. Котл. Ен. Чудно якось діється між нами. Шевч. 102. Давно колись те діялось у нас на Вкраїні. Шевч. 19. То ще тоді діялось, як шкуряні гроші були. Ном. №. 6855. Ді́йся бо́жа воля! Что Богъ дастъ!, Какъ Богу угодно! Федьк. 2) Длиться, тянуться. Лягаймо спати, бо вже давно вечір діється. Лебедин. у. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? Ном. стр. 149. 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душѣ. Кому добре діється, той і співає. Ном. 4)чим. Зависѣть отъ чего, происходить отъ чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Харьк. у. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Волч. у. Не багатством тут діється. Г. Барв. 349.
Жіно́чий, -а, -е. Женскій. Жіноча річ поло припічка. Ном. № 9039. Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. Мет. 231. Жіночі примхи. МВ. І. 38.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Плавко нар. Плавно, безъ задержекъ. Більш укиньте масла в кашу, то вона плавкіш ітиме горлом. Лебед. у.
Повід, -вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Чуб. V. 410. Ум. повідець.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Нас спонсорують: