Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочин
злочинець
злочинний
злочинство
злувати
злузнути
злузнутися
злука
злукавити
злукавіти
злукавнувати
злуктечко
злукто
злупати
злупити
злупитися
злупок
злускати
злучати
злучатися
злучення
злучити
злущити
злущувати
злюбини
злюбити
злюбитися
злюдніти
злюка
злюлятися
злюпатися
злючий
злючка
злющий
зляганий
злягання
злягати
злягатися
злягчи
злякати
злякатися
злякнути
злякнутися
зляку
зляпати
зляпатися
злячи
зляшити
зляшіти
змага
змагання
змагати
змагатися
змагливий
змагнутися
змажка
змазати
змазувати
змазуватися
змазуритися
змайнути
змайструвати
змаленьку
змалитися
змаліти
змалку
змалювання
змалювати
змандрувати
зманити
змантити
зманювати
змарнити
змарнілий
змарніти
змарнувати
змаститися
зматчілий
змахнути
змахувати
змеж
змеженіти
змежи
змелений
змельнути
зменчати
зменшати
зменшати 2
зменшатися
зменшення
зменшити
зменшування
зменшувати
зменшуватися
змервити
змережити
змережування
змережувати
змережуватися
змерзлий
змерзлюка
змерзлюх
змерзнути
змерзти
змерлий
змертвіти
змерти
змести
зметюхкати
змивання
змивати
змиватися
змиг
змигнути
змигнутися
змизерніти
змизкати
змийовина
змикати
змикатися
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. весною, на весні. Весной.
Грі́тися, грі́юся, -єшся, гл. 1) Грѣться, нагрѣваться, согрѣваться. Грівся коло багаття. Єв. Мр. XIV. 54. 2) О животныхъ: состоять въ случкѣ. Вовки гріються два тижня перед хрещенням. Кіевск. у.
Ді́дик, -ка, м. 1) = Дідунь. 2) Ручная метелка изъ соломы, травы, стружекъ и т. п. 3) Раст. Крестовая трава. 4) Насѣк. Медвѣдка обыкновенная. Gryllotalpa vulgaris. Ум. Дідичок.
Заране́нька, нар. Ум. отъ зарані́.
Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує. Ном. № 2456.
Знак, -ку, м. 1) Знакъ. Дон же зрадник його знак їм. Єв. Мр. XIV. 44. Телятко шукаю, десь ся загубило, а червоним знаком назначено було. Чуб. V. 69. 2) давати в знаки. Показывать видъ, давать понять, обнаруживать. 3) датися в знаки. Дать себя знать. Татари й турки дались в знаки й поспільству й шляхті. К. ЦН. 208. Але ж дався він у знаки! Ном. № 2764. 4) по знаку. Знакомый, знакомая, знакомое, извѣстный, извѣстная, извѣстное. Чи по знаку кому цей Оглав білохатий? Шевч. 492. По знаку чоловік, лице по знаку. Зміев. у. 5) що воно за знак? Что бы это значило? Що воно за знак, що твоя дочка приїздила в гості? Рудч. Ск. II. 67. 6) знаком. Видно; очевидно. Знаком, що ліпше. Вх. Зн. 22.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Покупі нар. = укупі. Ці два покупі стояли один біля 'дного, а я геть далі був. Новомоск. у. (Залюб.).
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.
Нас спонсорують: