Відпродувати, -дую, -єш, сов. в. відпродати, -дам, -даси, гл. Перепродавать, перепродать.
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Жа́ків, -кова, -ве Принадлежащій школьнику, пѣвчему. жа́кова хи́жа = жаківка.
Жирню́чий, -а, -е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи.
Зірни́ця, -ці, ж. Звѣзда. В мене батенько — ясний місяць, в мене матінка — ясне сонячко, в мене сестриця — ясна зірниця. Ой ішов я до дівчини, як зійшла зірниця. аж зірниці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались (отъ удара). 2) Молодыя деревца, выросшія изъ сѣмянъ. Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зірниці в аршин. Ум. зірни́чка. Ясна зірничка барз ясно світила.
Змахувати, -хую, -єш, сов. в. змахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смахивать, смахнуть, сметать, сместь. А що, змахнула пил з місяця?
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Перемахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Быстро перейти, перебѣжать, переправиться. Духом перемахнув через річку.
2) Быстро сдѣлать что-либо.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище.