Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочин
злочинець
злочинний
злочинство
злувати
злузнути
злузнутися
злука
злукавити
злукавіти
злукавнувати
злуктечко
злукто
злупати
злупити
злупитися
злупок
злускати
злучати
злучатися
злучення
злучити
злущити
злущувати
злюбини
злюбити
злюбитися
злюдніти
злюка
злюлятися
злюпатися
злючий
злючка
злющий
зляганий
злягання
злягати
злягатися
злягчи
злякати
злякатися
злякнути
злякнутися
зляку
зляпати
зляпатися
злячи
зляшити
зляшіти
змага
змагання
змагати
змагатися
змагливий
змагнутися
змажка
змазати
змазувати
змазуватися
змазуритися
змайнути
змайструвати
змаленьку
змалитися
змаліти
змалку
змалювання
змалювати
змандрувати
зманити
змантити
зманювати
змарнити
змарнілий
змарніти
змарнувати
змаститися
зматчілий
змахнути
змахувати
змеж
змеженіти
змежи
змелений
змельнути
зменчати
зменшати
зменшати 2
зменшатися
зменшення
зменшити
зменшування
зменшувати
зменшуватися
змервити
змережити
змережування
змережувати
змережуватися
змерзлий
змерзлюка
змерзлюх
змерзнути
змерзти
змерлий
змертвіти
змерти
змести
зметюхкати
змивання
змивати
змиватися
змиг
змигнути
змигнутися
змизерніти
змизкати
змийовина
змикати
змикатися
Женьчуги́, -гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.
Заві́хтирити, -рю, -риш, гл. Схватиться вихремъ. Загуло, завіхтирило. МВ. (К. С 1902. X. 155).
Здорове́цький, -а, -е. = здоровезний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння. Стор. МПр. 167.
Канцілюга, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така. Кобелякск. у.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці. Левиц. І. 57.
Перевивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перевити, -в'ю́, -єш, гл. 1) Перевивать, перевить. Вінок плете з червоного та з білого маку, зеленим барвінком перевиває. МВ. І. 142. Червоною стьожечкою коса перевита. Рудч. Чп. 186. 2) Передѣлывать, передѣлать свитое или перевитое. Чи хороше віллечко ми тобі ізвили? як не хороше, — ми перев'єм, ми тобі кращеє ізо'в'єм. МУЕ. III. 102.
Поближче нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав. Мет.
Соха, -хи, ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки, на которыхъ уставляется печь и пр. Вас. 196. Шух. І. 109, 237. Также каждый изъ четырехъ столбовъ по угламъ хаты. Kolb. І. 55, 59. Оце хата! дві сохи та соломи трохи. Ном. № 1500. Ой піч стоїть на сохах. МУЕ. III. 85. 2) Ножка терлиці въ видѣ развилины. Шух. І. 147. 3) Соха. Чуб. II. 83. І соха в землі, і воли в ярмі. Чуб. V. 1118. 4) Мѣра пахотной земли въ двѣ пятыхъ части десятины (потому что для вспашки одной десятины необходимо 2 1/2 дня работы одной сохой). Черниг. г. Ум. сішка, сошечка.
Спограти, -раю, -єш, гл. 1) Обыграть, взять верхъ въ игрѣ. 2) Побѣдить въ бою. Блиснули шаблями як блискавиця.... хто кого спограє, той того споймає. Чуб. III. 279.
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. МВ. (О. 1862. I. 99). Ум. суговірка.
Нас спонсорують: