Випікатися, -каюся, -єшся, сов. в. випектися, -чуся, -чешся, гл.
1) Выпекаться, выпечься. І хліб у печі випікається, і Василь під вікном озивається.
2) Выжигаться, выжечься.
Вирло, -ла, с.
1) Дышло коннаго привода.
2) Длинный рычагъ, которымъ поворачиваютъ вѣтряныя мельницы.
3) Ямка? Комін і грубка — се були чорт вирла в печищі.
4) мн. ви́рла. Глаза на выкатѣ.
Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.
Зсукувати, -кую, -єш, сов. в. зсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Ссучивать, ссучить. Зсукав мотузок. — свічку. Сдѣлать свѣчу (изъ воску). Зсукали свічку із ярого воску. А ще раніше пан Василько встав, три свічки зсукав.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино.
Озиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. озирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оглядываться, оглянуться. Якось похмуро озирались вони. Озирнеться моя матюнка: чого стоїш, моя донечко.
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Спорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом торошений.
Чохла, -ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Іде козак улицею, чохлами махає.