Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачеп
зачепа
зачепити
зачервивити
зачервивіти
зачервонити
зачервоніти
зачервонітися
зачереватіти
зачерети
зачерпати
зачерпнути
зачерпнутися
зачерствіти
зачеряпити
зачесати
зачесно
зачин
зачинання
зачинати
зачинатися
зачинити
зачиняти
зачинятий
зачинятися
зачиркати
зачитати
зачитатися
зачілябити
зачіляпнути
зачіпати
зачіпатися
зачіпенька
зачіпка
зачіси
зачіска
зачісувати
зачісуватися
зачмелити
зачмихати
зачмутувати
зачовгати
зачопувати
зачорнити
зачорніти
зачортований
зачубитися
зачувати
зачуватися
зачудувати
зачудуватися
зачужа
зачумакувати
зачумити
зачуміти
зачумлений
зачути
зачуханий
зачухатися
зачухрати
зачучверіти
зачхати
зашавкати
зашалювати
зашамотатися
зашамотіти
зашаритися
зашарпати
зашарудіти
зашастувати
зашатирити
зашахратися
зашварґотати
зашвендяти
зашелестіти
зашепнути
зашепотати
зашепотіти
зашептувати
зашеретувати
зашеретуватися
зашерхати
зашивати
зашиватися
зашийок
зашинкувати
зашипіти
зашипотіти
зашити
зашкалубина
зашкалубити
зашкандибати
зашкарубнути
зашкарупитися
зашкарупіти
зашкварити
зашкваркотіти
зашкварювати
зашкодити
зашкруміти
зашкрябати
зашкулити
зашкурний
зашлюбити
зашлюбитися
зашмагати
зашмалити
зашморг
зашморгнути
зашморгувати
зашморгуватися
зашнурувати
зашолудивіти
зашпигати
зашпилити
зашпінкувати
зашпори
зашпотатися
зашпувати
зашпунтувати
Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить. Угор.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я. Чуб. V. 191.
Кахоль, -хля, м. = кахель. Мені все одно — що кахоль, що пічка. Ном.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Накла́нятися, -няюся, -єшся, гл. Накланяться, вдоволь покланяться. Поки накланяється! Поки хто оглянеться на вдову!.. Г. Барв. 263.
Обнюхувати, -хую, -єш, сов. в. обнюхати, -хаю, -єш, гл. Обнюхивать, обнюхать.  
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Прикотити, -ся. Cм. прикочувати, -ся.
Сівбиця, -ці, ж. Зерно для посѣва. Будем сіяти жито, пшеницю, жито, пшеницю, всяку сівбицю. Гол. IV. 10.
Тиння, -ня, с. соб. отъ тин. Сидять по-за стіллю, як жаби по-за тинню. КС. 1883. II. 391. Вишня у тинню росте. Борз. у. Ідіть, діти.... по під тинню сиротами. Шевч.
Нас спонсорують: