Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачеп
зачепа
зачепити
зачервивити
зачервивіти
зачервонити
зачервоніти
зачервонітися
зачереватіти
зачерети
зачерпати
зачерпнути
зачерпнутися
зачерствіти
зачеряпити
зачесати
зачесно
зачин
зачинання
зачинати
зачинатися
зачинити
зачиняти
зачинятий
зачинятися
зачиркати
зачитати
зачитатися
зачілябити
зачіляпнути
зачіпати
зачіпатися
зачіпенька
зачіпка
зачіси
зачіска
зачісувати
зачісуватися
зачмелити
зачмихати
зачмутувати
зачовгати
зачопувати
зачорнити
зачорніти
зачортований
зачубитися
зачувати
зачуватися
зачудувати
зачудуватися
зачужа
зачумакувати
зачумити
зачуміти
зачумлений
зачути
зачуханий
зачухатися
зачухрати
зачучверіти
зачхати
зашавкати
зашалювати
зашамотатися
зашамотіти
зашаритися
зашарпати
зашарудіти
зашастувати
зашатирити
зашахратися
зашварґотати
зашвендяти
зашелестіти
зашепнути
зашепотати
зашепотіти
зашептувати
зашеретувати
зашеретуватися
зашерхати
зашивати
зашиватися
зашийок
зашинкувати
зашипіти
зашипотіти
зашити
зашкалубина
зашкалубити
зашкандибати
зашкарубнути
зашкарупитися
зашкарупіти
зашкварити
зашкваркотіти
зашкварювати
зашкодити
зашкруміти
зашкрябати
зашкулити
зашкурний
зашлюбити
зашлюбитися
зашмагати
зашмалити
зашморг
зашморгнути
зашморгувати
зашморгуватися
зашнурувати
зашолудивіти
зашпигати
зашпилити
зашпінкувати
зашпори
зашпотатися
зашпувати
зашпунтувати
Калило, -ла, с. Грязь. Мнж. 181.
Карувати, -ру́ю, -єш, гл. Значеніе неясно. Потебня (К исторіи звуков. III). 37) переводить на основанія нижеприводимой пѣсни, — чаровать. Cм. еще накарувати. Навчи, навчи, бідная вдова, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Окаруєм руки й ноги і карії очі, щоб не ходив до дівчини опівночі. Мет. 214.
Кельбух, -ха, м. = тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв. Мнж. 13.
Крижацький, -а, -е. Относящійся къ крижаку.
Неохота, -ти, ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому. Левиц. І.
Піжити, -жу, -жиш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить. 2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить. О. 1862. II. 57.
Пом'яти, -мну, -мне́ш, гл. Помять. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала. Рудч. Ск. ІІ. 44.
Пригаснути Cм. пригасати.
Розвеселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розвесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Развеселяться, развеселиться. Грин. III. 55. Чуб. III. 147. Як о тобі спогадаю, то й розвеселюся. Чуб. V. 277.
Флинта, -ти, ж. 1) Родъ ружья. Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.
Нас спонсорують: