Глечик, -ка, м. Ум. отъ глек.
1) Кувшинъ.
2) Часть самовара: внутренняя труба, въ которою кладутся угли.
3) Родъ игры.
4) глечики жовті. Раст. Nuphar luteum Smith.
5) глечики полоскати. О женщинахъ: угощаться въ складчину въ понедѣльникъ послѣ заговѣнія на Петровъ постъ. Ум. глечичок.
Мозо́лений, -а, -е. Мозольный, трудовой, рабочій. Старенькі що зберуть... од своєї праці, мозолених рук, то й обішлють москалеві, меншому синові. Своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі.
Нашильник, -ка, м. Нашильникъ (въ дышловой упряжи).
Новина, -ни, ж. 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. 3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. 4) Новое платье. 5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. . Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Ум. новинка.
Обезлюдити, -джу, -диш, гл. Обезлюдить.
Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли.
Поперелагожувати, -жую, -єш, гл. Передѣлать, переладить (во множествѣ).
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).
Сохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Спѣшить.
Тись I, -сі, ж. = тиск. У нашому ставку чортова тись ополоників.