Бачучий, -а, -е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Бачучі очі.
Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Клячник, -ка́, м. = кляч.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці.
Попідземний, -а, -е. То-же, что и підземний, подземный, но занимающій подъ поверхностью земли болѣе обширное пространство, идущій подъ землей.
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Розмова, -ви, ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Вже я виїзжаю, любая розмово. Від моря до моря вбитая дорога, куди моя поїхала любая розмова. Ум. розмо́вонька, розмо́вочка.
Утушковувати, -вую, -єш, сов. в. утушкувати, -кую, -єш, гл. Кутать, закутывать, закутать.
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
Щикавка, -ки, ж. = икавка. Коли кого нападе щикавка, то се значить, що хтось його згадує. Ум. щи́кавочка.