Підуздріти, -здрю, -риш, гл. Подсмотрѣть. Хиба, може, тілько Петро як небудь підуздрів їх, бо пильно слідив за Оксаною.
Проти, про́ти́в, пред.
1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Проти рожна не працювати. Хто против Бога, то й Біг против ньому.
2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді.
3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Виходила вона проти череди і загляділа Василя.
4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Проти дня брехня, проти ночі правда.
5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. Проти місяця видко.
6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Проти його нема чоловіка.
7) Подъ (какой либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п'ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Що се за сон? прогни чого?
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком.
Родимець, -мця, м. Болѣзнь: параличъ. Щоб тебе родимець побив. Коли б йому язик родимець одібрав.
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Під таку хвижу не одно одубіє. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця.
Чотирі, -рьох числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі.
Чуйність, -ности, ж.
1) Чуткость.
2) Бдительность.