Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіговисько
збігти
збідкатися
збіднити
збіднитися
збідніння
збідніти
збіднюватися I
збіднюватися II
збідняти
збіжжя
збій
збійник
збілілий
збіліти
збін
збір
збіраний
збіранина
збіранка
збірати
збіратися
збіржа
збіржаник
збірка
збірний
збірник
збірниця
збірничок
збірня
збіросвіт
збірослов
збіса
збіч
збічи
зближати
зближатися
зблизька
зблідлий
збліднути
зблудити
зблужатися
зблукати
зблукатися
зблякнути
зблякувати
збогарадитися
збогатити
збоєцький
збожевільніти
збожеволілий
збожеволіти
збожжя
збожілля
збоїни
збоїч
збоку
зборгувити
зборонити
збороняти
збороти
зборчий
збочити
збочитися
збоятися
збрататися
збреніти
збресклий
збрести
збрехати
збриднути
збризкати
збризнути
збродити
зброїти
зброїтися
зброїця
збройний
збройниця
збройно
зброя
збрудити
збрудніти
збруя
збрязкнути
збування
збувати
збуватися
збуджувати
збуджуватися
збудування
збудувати
збудь-вік
збудьок
збуй
збуй-вік
збуйнувати
збунтувати
збунтуватися
збур
збурення
збурити
збурлакуватіти
збурмати
збурматися
збурник
збур'януватіти
збуряти
збурятися
збут
збутвілий
збутвіти
збути
збуток
збутяно
збучавіти
зваба
звабити
звабливий
звабляти
Багва, -ви, ж. Болотистая низменность, топь. Кіев.
Безмісячний, -а, -е. Безлунный. Безмісячна ніч.
Брич, -ча, м. 1) Бритва. Вх. Зн. 4. ще я тебе щербатим бричем виголю. Будешь ты еще меня знать, я тебѣ еще задамъ. Фр. Пр. 127.
Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Грин. II. 333. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами. Стор. І. 240.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.
Москвофі́льство, -ва, с. Любовь къ великорусскому языку и пр. Желех.
Негаразд нар. Нехорошо, неладно. Ой негаразд запорожці, негаразд зробили: степ широкий, край веселий та й занапастили. Н. п.
Проїти, про́ю, -їш, гл. Варить въ закрытомъ крышкой горшкѣ. Вх. Зн. 56.
Скатерка, -ки, ж. Скатертка. Н. Вол. у. Накрила сина скатеркою. Чуб. V. 715. Ум. скатертонька. Чуб. V. 1067.
Шастати, -ся, -таю, -ся, -єш, -ся, гл. Ходить туда, и сюда, шнырять. На мене споглянула, шастаючись коло столу. Г. Барв. 80. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163.
Нас спонсорують: